Вигоди та ризики співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями (ID:254337)

ВИСНОВКИ Проаналізувавши вигоди та ризики співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями, ми дійшли таких висновків. 1. Відносини України з МФО передбачають фінансові та нефінансові форми співробітництва. У нефінансовій сфері в Україні найбільше поширені такі форми взаємодії, як здійснення макроекономічних і галузевих наукових досліджень, організація навчальних програм, сприяння у пошуках технічної допомоги, обмін міжнародним досвідом тощо. Незважаючи на те, що нефінансові форми співробітництва України з МФО досить різноманітні, все-таки залучення Україною фінансових ресурсів для реалізації проектів завжди домінувало над іншими формами. 2. МФО відіграють важливу роль у стабілізації міжнародного фінансового середовища України. Міжнародна технічна допомога та інвестиційні проекти МФО за своїми завданнями та цілями доповнюють один одного, сприяючи здійсненню в Україні інституційних реформ і структурної перебудови економіки, розвитку підприємництва та іншим ринковим перетворенням. Серед найбільших міжнародних фінансових організацій, що проводять свою діяльність в Україні у сфері модернізації національної економіки, є Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейський інвестиційний банк. Слід зазначити, що співпраця з ЄБРР та ЄІБ є необхідною умовою для вступу до більшості МФО і саме завдяки їх підтримці Україна може вийти на світові фінансові ринки. Проаналізувавши досвід взаємодії України з ЄБРР та ЄІБ, ми звернули увагу на те, що сьогодні спостерігається суттєвий прогрес у розвитку їхнього співробітництва, що засвідчує здійснений аналіз стану імплементації проектних ідей загальною вартістю 1 млрд. 697 млн. євро. Не менш важливим стратегічним партнером України у формуванні сучасної ринкової економіки, здійсненні необхідних структурних реформ і модернізації державних фінансів є Міжнародний банк реконструкції й розвитку. 3. Ефективність використання коштів зовнішніх запозичень – одна з ключових проблем у співробітництві з міжнародними фінансовими організаціями. Аудит, проведений Рахунковою палатою України за 2013-2015 роки, показав, що цілком очевидними є актуальні пріоритети фінансування МФО в державному секторі – реформування енергетичного сектора, енергоефективність, налагодження трансєвропейських транспортних та транзитних коридорів. Було зафіксовано низький фактичний рівень повернення кредитів до спеціального фонду і вибірки коштів, отриманих від іноземних держав, банків та МФО для реалізації інвестиційних програм (проектів), що зумовило невиконання планових показників кредитування державного бюджету. Низькі щорічні показники вибірки коштів за проектами МФО свідчать про наявність суттєвих проблем в системі організації підготовки та реалізації проектів. Несвоєчасне виконання регламентованих відповідним договорами умов (строків, звітності, процедур закупівель тощо) призводить до невиконання планових показників вибірки, що негативно впливає на загальний стан реалізації проектів. 4. Дослідивши позитивні й негативні сторони співпраці з МФО для України, можемо визначити, що позики відкривають ширший доступ до світового ринку позичкових капіталів, на якому попит перевищує пропозицію. Конкретно для України відкриваються додаткові можливості залучення позичок з наявних джерел фінансування. Залучення іноземних коштів дає можливість входження нашої країни у світовий ринок, сприяє трансформації структури економіки України, змінам у ній народногосподарських пропозицій, створенню умов економічної рівноваги. Співробітництво на міжнародному рівні неодноразово ставало ключовим чинником порятунку фінансової системи нашої країни та виходу із соціально-економічної кризи. При цьому співпраця з провідними МФО дає можливість отримати нові знання та корисний досвід розв’язання складних проблем у сфері державних фінансів. Співробітництво з МФО справляє позитивний вплив на систему управління державним боргом, оскільки їхні боргові інструменти, за умови стабільності національної валюти, мають меншу вартість та більший термін до погашення, що істотно зменшує ризики, пов’язані з управлінням державним боргом. 5. Водночас існують проблемні аспекти (ризики) взаємодії України з МФО, серед яких: проблема платоспроможності України і зростання зовнішньої заборгованості; проблема неадекватності вимог міжнародних фінансових організацій реаліям економіки України; проблема постійного впливу на діяльність поточного уряду держави; проблема вимог з боку міжнародних фінансових організацій, які знаходяться на межі національної безпеки України, а в деяких випадках переходять цю межу; проблема використання політичних чинників прямої підтримки перебування на посади різного роду «молодих реформаторів» та ін. 6. Отже, співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями має ряд позитивних, так і негативних наслідків. Безперечно серед позитивних наслідків слід виділити такі як: створення достатніх валютних резервів для повернення кредитів із відсотками, підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки, підвищення кредитного рейтингу країни на світовому фінансову ринку, сприяння удосконаленню банківської та грошово-кредитної системи держави. Але, проблемні аспекти теж варто враховувати. Саме вони повинні змусити владу сприяти перебудові економічної політики нашої держави. Отримання наступних траншів, не є засобом подолання кризи, а лише відтягує час до неминучого дефолту. 7. Проблема оптимізації взаємин України з міжнародними фінансовими організаціями передбачає визначення оптимальних параметрів взаємовідносин, які б не допускали як конфронтаційну поведінку, так і втрату своєї економічної та політичної безпеки. Визначення необхідних параметрів і цілей відносин із зовнішніми кредиторами є важливою передумовою оптимізації безпосередньо зовнішньої заборгованості. Адже фактично йдеться про два важливих фінансових фактори: про обслуговування залучених раніше зовнішніх запозичень і про перспективи отримання нових надходжень з інших країн. Причому щодо другого фактора така оптимізація має відношення до широкого спектру цілей отримання нових фінансових надходжень з-за кордону – як від міжнародних фінансово-кредитних установ, так і від власників приватного капіталу. 8. Щоб удосконалити механізм взаємодії України з МФО та підвищити її результативність необхідно: оптимізувати механізми та інструментарій управління державним боргом, забезпечуючи при цьому поступове його скорочення; переорієнтувати напрямки залучення коштів з підтримки рівня поточного споживання на структурну та інноваційну перебудову виробничого потенціалу національної економіки; здійснити трансформацію вітчизняного законодавства відповідно до норм міжнародного права і сприяти укладанню необхідних міжнародних угод з питань валютно-фінансових відносин; раціоналізувати кадрове забезпечення в міжнародній сфері; побудувати основи конкурентного ринкового середовища; забезпечити стабільність і внутрішню конвертованість національної грошової одиниці тощо. 9. Незважаючи на низку організаційних недоліків, співпраця з міжнародними фінансово-кредитними організаціями буде спрямовуватися на залучення додаткових фінансових ресурсів для реформування національної економіки, реалізацію пріоритетних системних та інвестиційних проектів. Про це, зокрема, свідчить те, що у квітні 2017 року Україна отримала черговий транш за Програмою розширеного фінансування (EFF) у сумі, еквівалентній 734,05 млн. СПЗ (27 062 млн. грн. за офіційним курсом на дату операції, або 26 204 млн. грн. за річним курсом МВФ).