Місце України на європейському ринку послуг (ID:254474)

ВИСНОВКИ Дослідивши місце України на європейському ринку послуг, ми дійшли таких висновків. 1. Особливості розвитку міжнародної сфери послуг в сучасних умовах полягають в наступному: а) міжнародна торгівля послугами не є прерогативою промислово розвинутих країн. Тому для оцінки участі країни у світовій торгівлі послугами варто використовувати показник її частки у міжнародній торгівлі; б) спеціалізація країни на тих чи інших видах послуг залежить від рівня економічного розвитку. Так, у промислово розвинутих країнах перевага надається фінансовим, телекомунікаційним, інформаційним і більшості галузей ділових послуг, а для країн, що розвиваються, характерною є спеціалізація на транспортних, туристичних і фінансових послугах; в) розвиток торгівлі послугами сприяє наданню супутніх послуг. 2. Важливою рисою сучасного ринку послуг є концентрація і спеціалізація капіталу в даній сфері. Еволюція природи і характеру послуг призвели до суттєвих змін в умовах діяльності ринків, у суб'єктній інституціональній структурі. Так, поширюється діяльність компаній, які здійснюють весь комплекс заходів циклу від розробки нових видів послуг, товарів до постачання кінцевої продукції кінцевому споживачеві. На зміну дрібним і середнім фірмам, які домінували на зовнішньому ринку на попередніх етапах світогосподарського розвитку, зараз на даному ринку домінують транснаціональні корпорації. 3. На світовому ринку обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропозиції послуг, обсяги імпорту – обсягами надлишкового попиту на них. Факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового попиту на світовому ринку встановлюють, порівнюючи внутрішні рівноважні ціни на однакові послуги у різних країнах. Ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах до початку торгівлі. З одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості послуг, які експортуються та імпортуються на світовому ринку, з іншого – зміна кількості експортованих та імпортованих послуг приводить до зміни світової ціни. 4. Існує низка статистичних систем та класифікацій послуг (часто не порівнянних між собою), зокрема: Керівництво з платіжного балансу (п’яте видання МВФ), Система національних розрахунків 1993 р., Класифікація основних продуктів ООН, Міжнародна стандартна галузева класифікація усіх видів економічної діяльності, Класифікація торгівлі послугами ОЕСР та Євростату, рекомендації зі статистики міжнародної міграції ООН тощо. У статистиці в Україні з 2013 року запроваджена Класифікація зовнішньоекономічних послуг (КЗЕП), яка є адаптованою до Розширеної класифікації послуг платіжного балансу, що відповідає рекомендаціям Керівництва зі статистики міжнародної торгівлі послугами (ООН, 2010) та Керівництва з платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції (МВФ, 2009). 5. У міжнародній торгівлі послугами визначилися нові тенденції, які необхідно враховувати, орієнтуючись на активізацію участі нашої країни в цій сфері економічної діяльності: виникнення та розвиток нових видів послуг: послуги логістики, глобальних транспортних систем, інформаційних мереж, комп’ютерні послуги, електронна торгівля тощо; активне виділення в самостійні напрямки низки видів послуг, що раніше мали внутрішньофірмовий допоміжний характер, – маркетингові послуги, послуги аудиту, реклами, бухгалтерські, юридичні та ін.; посилення впливу на світовому ринку послуг великих транснаціональних корпорацій, які в минулі роки переважно впливали на світовий ринок товарів; збільшення кількості великих інтегрованих компаній, що постачають споживачеві «пакет послуг» і дають йому можливість використовувати одного постачальника послуг; розвинення глобального, багатопланового, багатофункціонального світового ринку послуг, який потребує постійного вдосконалення адекватного світового механізму регулювання. 6. Сучасний ринок послуг України представлений провідними позиціями туристичних, рекламних, телекомунікаційних, освітніх, інформаційно-технологічних (ІТ) послуг. Ці сфери є достатньо конкурентоспроможними за умови їх модернізації. Адже поряд із позитивними чинниками, такими як: рівень освіти, кваліфіковані працівники, якісне надання послуг, розвиток ІТ, існують негативні, що унеможливлюють стійкий розвиток економіки країни. Серед них: недосконале нормативне регулювання, застаріла матеріально-технічна база, недостатнє підпорядкування до мінливих умов ринку, а також дуже низька система мотивацій, що призводить до міграції великого потоку спеціалістів практично з усіх сфер надання послуг. Разом із тим, ринок послуг України має зростаючу тенденцію. Попри економічну кризу та інші негативні чинники, що характерні для економіки країни, держава зберігає стабільність у сферах готельно-ресторанних, телекомунікаційних послуг, ІТ-сферах. 7. Протягом 2011-2016 рр. український експорт послуг переважав над імпортом, тобто існувало позитивне сальдо торгівлі, яке у 2011 р. становило 7 886 млн. дол. США, у 2012 р. – 7500, у 2014 р. – 2 522, у 2015 р. – 1 751, у 2016 р. – 1 209 млн. дол. США. І хоча позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами дещо скорочується, воно вказує на те, що послуги, які надають підприємства, є конкурентоспроможними і мають попит за кордоном. 8. Відкриття європейського ринку послуг для бізнесу означає посилення конкуренції з одного боку, та полегшення доступу на ринки країн-членів ЄС, з іншого. В першу чергу це стосується тих сфер послуг, де Україна має конкурентні переваги надання послуг у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Угода створила умови для поглиблення торговельно-економічних відносин України з ЄС, тому що компанії ЄС можуть вести бізнес в Україні на тих же умовах, що і в ЄС. 9. Обсяг експорту послуг до країн ЄС становив 2 950,9 млн. дол. США і збільшився порівняно з 2015 р. на 3,21 %, імпорт – відповідно 2 336,7 млн. дол. та зменшився на 10,69 %. Позитивне сальдо становило 614,2 млн. дол. (у 2015 р. також позитивне 242,7 млн. дол.). На позитивне сальдо найбільше вплинули окремі види послуг: з переробки матеріальних ресурсів, транспортні, у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні. Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,24 (у 2015 р. – 1,06). Питома вага експорту послуг країнам ЄС у загальному обсязі складала 35,4 %, імпорту – 44,0 % (у 2015 р. відповідно 37,26 % та 50,86 %). 10. Серед країн ЄС найбільші обсяги експорту послуг надавалися Німеччині – 16,3 % від загального обсягу експорту послуг країнам ЄС, Великій Британії – 15,4 %, Кіпру – 8,0 %. Найбільші обсяги експорту країнам ЄС припадали на транспортні послуги – 37,5 % від загального обсягу експорту послуг до країн ЄС (повітряний – 34,3 % від загального обсягу цих послуг, залізничний – 21,1 %, морський – 17,6 % та автомобільний – 16,2 %), з переробки матеріальних ресурсів – 22,6 % (для переробки товарів з метою реалізації за кордоном –99,1 %), у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні – 20,5 % (комп’ютерні – 69,1 %, телекомунікаційні – 16,1 %) та ділові – 12,0 % (професійні та консалтингові – 54,0 %). За результатами 2016 р. країнам ЄС найактивніше надавали послуги підприємства м. Києва – 39,1 % від загального обсягу експорту послуг країнам ЄС, Львівської області – 10,4 %, Одеської – 9,2 %, Закарпатської – 5,8 % та Київської – 4,6 %. 11. Серед країн ЄС найбільші обсяги імпорту послуг були отримані від Великої Британії – 23,3 % від загального обсягу імпорту послуг країн ЄС, Німеччини – 15,0 %, Кіпру – 10,3 %. Найбільшу частку в загальному обсязі імпорту послуг від країн ЄС складали транспортні послуги – 23,4 % від загального обсягу імпорту послуг країн ЄС (повітряний – 44,6 % від загального обсягу цих послуг), ділові – 16,6 % (професійні та консалтингові – 54,2 %), послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, – 16,6 % та послуги, пов’язані з подорожами, – 10,5 %. Найбільше одержували послуги від країн ЄС підприємства м. Києва – 44,5 % від загального обсягу імпорту послуг від країн ЄС, Дніпропетровської області – 9,5 %, Київської – 6,3 % та Полтавської – 4,8 %. 12. Для розвитку міжнародної торгівлі послугами необхідно: створювати ТНК, діяльність яких відкрила б для економіки України нові можливості для інтеграції у світовий поділ виробництва, сприяла б збільшенню конкурентоспроможності на світовому ринку; здійснювати модернізацію ключових експортно-орієнтованих галузей вітчизняної економіки, діяльність яких сприяла б поліпшенню експортних можливостей країни; посилити рівень законодавчого забезпечення з питань підвищення конкурентоспроможності вітчизняних послуг як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках в умовах інфляції, дії світових тенденцій до подорожчання енергоносіїв; розробити заходи державної підтримки багатовекторної експортної експансії українських послуг на світовий ринок; враховуючи міжнародний досвід, посилити практику застосування антидемпінгових та спеціальних заходів з питань торговельного захисту вітчизняного виробника; вдосконалювати програму співпраці з іншими країнами, а також практику використання інструментів договірного врегулювання питань здійснення зовнішньої торгівлі, зменшення протекціоністських заходів між країнами.