Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши вигоди та ризики співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями, ми дійшли таких висновків.
1. Кваліфікуючи міжнародне співробітництво у сфері фінансів як пріоритетний напрям державної фінансової політики, треба зважати на те, що міжнародне співтовариство являє собою переплетення, зіткнення та узгодження інтере¬сів держав, включаючи фінансові. Інтереси держав у міжнародних фінансових відносинах по¬лягають у тому, щоб забезпечити ефективне функціонування національної фінансової системи, стійкість національної валюти, контроль над фінансовим ринком тощо. Серед основних напрямів фінансової політики сучасного періоду в Україні, яка характеризується суперечливістю, неоднозначністю та недостатньою результативністю, є удосконалення зовнішньоекономічної діяльності з метою зміцнення позиції України на світовому ринку.
2. У світовій фінансовій сфері зростають обсяги обігу капіталів, руху кредитних ресурсів, трансфертних платежів, цінних паперів, боргових зобов'язань та інших фінансових інструментів. Співробітництво між суб'єктами різних держав здійснюється в різних формах. До них, зокрема, належать: надання фінансових послуг, проведення інвестиційної діяльності, здійснення переказів, обмінів та торгівлі валютними цінностями, організація емісії та розміщення цінних паперів на міжнародних фінансових ринках, використання іноземних кредитів та ін. До основних напрямів проведення міжнародних фінансових операцій належать: проведення валютних операцій; залучення іноземних інвестицій; мобілізація іноземних кредитів; проведення страхування за участю іноземних страхових компаній; надання фінансової допомоги тощо.
3. Відносини України з МФО передбачають фінансові та нефінансові форми співробітництва. У нефінансовій сфері в Україні найбільше поширені такі форми взаємодії, як здійснення макроекономічних і галузевих наукових досліджень, організація навчальних програм, сприяння у пошуках технічної допомоги, обмін міжнародним досвідом тощо. Незважаючи на те, що нефінансові форми співробітництва України з МФО досить різноманітні, все-таки залучення Україною фінансових ресурсів для реалізації проектів завжди домінувало над іншими формами.
4. МФО відіграють важливу роль у стабілізації міжнародного фінансового середовища України. Міжнародна технічна допомога та інвестиційні проекти МФО за своїми завданнями та цілями доповнюють один одного, сприяючи здійсненню в Україні інституційних реформ і структурної перебудови економіки, розвитку підприємництва та іншим ринковим перетворенням. Серед найбільших міжнародних фінансових організацій, що проводять свою діяльність в Україні у сфері модернізації національної економіки, є Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейський інвестиційний банк. Слід зазначити, що співпраця з ЄБРР та ЄІБ є необхідною умовою для вступу до більшості МФО і саме завдяки їх підтримці Україна може вийти на світові фінансові ринки. Проаналізувавши досвід взаємодії України з ЄБРР та ЄІБ, ми звернули увагу на те, що сьогодні спостерігається суттєвий прогрес у розвитку їхнього співробітництва, що засвідчує здійснений аналіз стану імплементації проектних ідей загальною вартістю 1 млрд. 697 млн. євро. Не менш важливим стратегічним партнером України у формуванні сучасної ринкової економіки, здійсненні необхідних структурних реформ і модернізації державних фінансів є Міжнародний банк реконструкції й розвитку.
5. Всього за час співробітництва України з МФО для реалізації проектів економічного та соціального розвитку було залучено позик на загальну суму 12 579 млн. дол. США та 5 923 млн. євро, з них від МБРР – 11 605 млн. дол. США, від ЄБРР – 974 млн. дол. США та 2 089 млн. євро, від ЄІБ – 3 417 млн. євро, від KfW – 417 млн. євро. Станом на початок 2018 р. портфель активних інвестиційних проектів МФО на стадії реалізації складався з 33 проектів на загальну суму 3 188 млн. дол. США та 4 893 млн. євро. Разом із тим, спостерігається недоотримання запланованих зовнішніх надходжень до бюджету через звуження можливостей щодо залучення на міжнародних ринках капіталу, що сприяє посиленню бюджетного ризику. Не дивлячись на масивну фінансову підтримку України після Революції Гідності з боку міжнародних офіційних кредиторів й донорів, очікуваний прогрес в проведенні структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності, відновлення боргової стійкості держави, а відтак продовження чинної програми з МВФ, відбувся не в повній мірі.
6. Ефективність використання коштів зовнішніх запозичень – одна з ключових проблем у співробітництві з міжнародними фінансовими організаціями. Аудит, проведений Рахунковою палатою України за 2015-2017 роки, показав, що цілком очевидними є актуальні пріоритети фінансування МФО в державному секторі – реформування енергетичного сектора, енергоефективність, налагодження трансєвропейських транспортних та транзитних коридорів. Було зафіксовано низький фактичний рівень повернення кредитів до спеціального фонду і вибірки коштів, отриманих від іноземних держав, банків та МФО для реалізації інвестиційних програм (проектів), що зумовило невиконання планових показників кредитування державного бюджету. Низькі щорічні показники вибірки коштів за проектами МФО свідчать про наявність суттєвих проблем в системі організації підготовки та реалізації проектів. Несвоєчасне виконання регламентованих відповідним договорами умов (строків, звітності, процедур закупівель тощо) призводить до невиконання планових показників вибірки, що негативно впливає на загальний стан реалізації проектів.
7. Станом на кінець 2017 р. вибірка коштів позик за спільними з МБРР проектами склала 417,71 млн. дол. США (18,14 % від залучених коштів), за проектами ЄБРР, ЄІБ, KfW та Євроатом вибірка склала 139,61 млн. євро (3 % від залучених коштів) та 300 млн. дол. США (100 %). Слід зазначити, що рівень вибірки у 2017 році дещо покращився. Так, за активними проектами Світового банку за 2017 р. вибірка склала 83,39 млн. дол. США, що вдвічі більше, ніж за 2016 р. – 41,82 млн. дол. США. За проектами ЄБРР та ЄІБ також зафіксовано покращення показника вибірки у 2017 році (151,61 млн. євро проти 119,48 млн. євро у попередньому році). Проте ці показники необхідно покращувати.
8. Серед інших проблемних аспектів взаємодії України з МФО слід назвати також проблему платоспроможності України і зростання зовнішньої заборгованості; проблему неадекватності вимог міжнародних фінансових організацій реаліям економіки України; проблему постійного впливу на діяльність поточного уряду держави; проблему вимог з боку міжнародних фінансових організацій, які знаходяться на межі національної безпеки України, а в деяких випадках переходять цю межу; проблему використання політичних чинників та ін.
9. Проблема оптимізації взаємин України з міжнародними фінансовими організаціями передбачає визначення оптимальних параметрів взаємовідносин, які б не допускали як конфронтаційну поведінку, так і втрату своєї економічної та політичної безпеки. Визначення необхідних параметрів і цілей відносин із зовнішніми кредиторами є важливою передумовою оптимізації безпосередньо зовнішньої заборгованості. Адже фактично йдеться про два важливих фінансових фактори: про обслуговування залучених раніше зовнішніх запозичень і про перспективи отримання нових надходжень з інших країн. Причому щодо другого фактора така оптимізація має відношення до широкого спектру цілей отримання нових фінансових надходжень з-за кордону – як від міжнародних фінансово-кредитних установ, так і від власників приватного капіталу.
10. Щоб удосконалити механізм взаємодії України з МФО та підвищити її результативність необхідно: оптимізувати механізми та інструментарій управління державним боргом, забезпечуючи при цьому поступове його скорочення; переорієнтувати напрямки залучення коштів з підтримки рівня поточного споживання на структурну та інноваційну перебудову виробничого потенціалу національної економіки; здійснити трансформацію вітчизняного законодавства відповідно до норм міжнародного права і сприяти укладанню необхідних міжнародних угод з питань валютно-фінансових відносин; раціоналізувати кадрове забезпечення в міжнародній сфері; побудувати основи конкурентного ринкового середовища; забезпечити стабільність і внутрішню конвертованість національної грошової одиниці тощо.
Магістр