РОЗВИТОК БІЗНЕС–СТРАТЕГІЇ МІЖНАРОДНОЇ КОМПАНІЇ (ID:533308)

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ МІЖНАРОДНОЇ КОМПАНІЇ 1.1. Сутність стратегії, її роль у процесі діяльності підприємства Стабільний довготривалий розвиток підприємства можливий лише за умови визначення чітких довгострокових цілей і розробки конкретних шляхів їх досягнення. Добре продумана стратегія, на основі якої менеджмент підприємства буде здійснювати управління її діяльністю, дозволить йому не тільки активно розвиватись, а й забезпечить важливі довготривалі конкурентні переваги, а оскільки в Україні відбувся перехід до ринкової економіки, що зумовило збільшення кількості підприємств у всіх галузях народного господарства, питання розробки стратегії є надзвичайно актуальним. За твердженням Л. С. Селівертвої, стратегія – це генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі і розподіл ресурсів для їх досягнення. Вона формулює цілі та способи їх досягнення так, щоб вказати підприємству певний напрямок розвитку [69]. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування. Основою стратегії складає глибокий аналіз існуючих тенденцій, загроз і можливостей у зовнішньому оточенні організації, всебічний прогноз його майбутнього стану, передусім науково–технічного прогресу. Він повинен дозволити сформулювати сукупність альтернативних цілей у різних сферах діяльності підприємства. Для чіткого формулювання стратегії підприємства проводять аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища. Від глибини та якості проведеного аналізу залежить виявлення проблем та знаходження резервів для розвитку. Найбільш доцільно проводити аналіз за методом SWOT, тобто виявленням внутрішніх сильних і слабких сторін підприємства, а також зовнішніх можливостей та загроз діяльності спілки. У зв’язку із цим випливає, що стратегія повинна бути розроблена достатньо гнучкою, щоб при необхідності можна було здійснити модифікацію і переорієнтування підприємства. Загальну стратегію варто розглядати як програму, що спрямовує діяльність фірми протягом тривалого періоду часу, даючи собі звіт про те, що конфліктна і постійно ділова і соціальна обстановка робить коригування неминучими. Люди вже тривалий час вивчають і аналізують стратегію як явище та інструмент розв'язання їхніх проблем, тому що вони хочуть знати, що їм робити завтра, післязавтра, в довгостроковій перспективі, як, хоча б частково, керувати процесами, що відбуваються на підприємстві та навколо нього. Щоб розв'язати цю проблему, теорія й практика менеджменту створили стратегічне управління. Сутність стратегічного управління можна розкрити, застосувавши різні підходи до характеристики його складових. Визначення «стратегії як результату» пов'язано з ототожненням мети та стратегії і зумовлено необхідністю встановлення конкретних орієнтирів для здійснення стратегічної діяльності. У цьому контексті розрізняють різні підходи. Найчастіше стратегію ототожнюють з позицією на ринках, із заходами, що дають змогу зміцнити конкурентну позицію та збільшити частку на «своїх ринках», вести боротьбу за завоювання нових ринків та ін. За більш широким визначенням стратегія — це конкретизована у певних показниках позиція в середовищі, яку займає підприємство, це — своєрідний погляд на внутрішнє і зовнішнє середовище і спроба знайти шляхи ефективного пристосування до зовнішніх, неконтрольованих фірм факторів, а також проведення необхідних змін елементів та їхніх комбінацій внутрішнього середовища.