БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ЕКСПОРТНО- ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ УКРАЇНИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ (ID:566825)

Новою рисою індустрії зовнішньоторговельного кредиту в останні роки стає розвиток практики запозичення на ринках капіталу, шляхом безпосередньої пропозиції позичальниками власних зобов'язань приватним і інституціональним інвесторам. Подібна практика, з одного боку, виявляється несприятливою для банківських інститутів в силу втрати частини ринку збуту кредитних продуктів. У той же час, тенденція консолідації банківського капіталу і посилення конкуренції надає кредиторам нові можливості в частині крос-селінгу банківських продуктів і підвищення ефективності використання капіталу, а саме: - подолання проблеми обмеженості лімітів ризику країни; - можливість кредитування проектів в країнах, на які не розповсюджуються ліміти страхового покриття експортно-кредитних агентств і приватних страхових компаній; - підвищення ефективності використання капіталу за рахунок можливості отримання істотних комісійних доходів за організацію запозичень на ринках капіталу [5, с. 478]. Ринки зовнішньоторговельного кредиту в значній мірі схильні до впливу змін, що постійно відбуваються в міжнародній економіці та системі світогосподарських зв'язків: величезний негативний вплив на їх стан мають економічна нестабільність і кризи неплатоспроможності країн, тенденція усунення банків від кредитування зовнішньоторговельних операцій позичальників і подорожчання фінансових ресурсів до економічно неефективних величин. На сучасному етапі перед кредиторами і позичальниками встає проблема забезпечення необхідної ліквідності ринків експортного та імпортних кредитів, а також розробки нових фінансових інструментів, що дозволяють здійснювати запозичення за прийнятною вартістю. У цьому сенсі використання ринків капіталу для ефективного залучення ресурсів в економіки держав представляється основою вирішення проблеми кредитування зовнішньоторговельної діяльності великих експортерів з "нових" ринків. Найбільш поширеною технікою запозичення ресурсів для здійснення зовнішньоторговельної діяльності на ринках капіталу є сек'юритизація дебіторської заборгованості експортерів від майбутніх угод. Тенденція до оформлення фінансових взаємовідносин за допомогою цінних паперів (сек'юритизація), отримала розвиток після кризи кредитної заборгованості країн, що розвиваються початку 80-х рр. оформлення боргових зобов'язань у вигляді цінних паперів дозволяло кредиторам створити вторинний ринок боргів і тим самим істотно підвищити ліквідність своїх портфелів.