Зразок роботи
ВСТУП
Світовий банк є ключовим елементом у сучасній глобальній економічній системі. Протягом десятиліть свого існування організація накопичила значний фінансовий потенціал. Завдяки власним ресурсам Світовий банк може швидко надавати фінансову допомогу конкретним країнам. Більше того, авторитет Банку у світі настільки великий, що він може активізувати фінансові потоки від розвинених країн під свої гарантії. Вражає розмаїття ініціатив, програм та проектів, в яких Світовий банк бере активну участь.
Світовий банк слід розглядати у контексті його функцій та потенціалу. Це не лише джерело допомоги в боротьбі з бідністю, але й глобальна організація з значними фінансовими ресурсами та зв'язками. Світовий банк готовий надавати фінансову підтримку економіці, але важливо усвідомлювати, що кожна інвестиція, навіть у формі грантів, має свої наслідки. Тому кожна країна повинна самостійно приймати рішення щодо відповідності таких інвестицій її власним потребам та стратегіям розвитку.
Вивченням цього питання у своїх роботах займалися Орлюк О.П., Карчева Г.Т., Кульбіда М.В., Матвійчук Н.М., Міщенко В. І., Підхомний О. М. та інші.
Мета роботи полягає в аналізі діяльності Світового банку.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
описати історію створення і розвитку Світового банку;
дослідити структуру управління Світовим банком;
визначити суть, призначення та функції Світового банк;
проаналізувати діяльність Світового банку на сучасному етапі;
визначити роль Світового банку в сучасній світовій економіці;
дослідити співробітництво Світового банку та України.
Об’єктом дослідження є Світовий банк.
Предметом дослідження є сутність та функціональна спрямованість Світового банку.
Структура та обсяг роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, а також списку використаних джерел, що налічує 15 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 30 сторінок.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СВІТОВОГО БАНКУ
1.1.Історія створення і розвитку Світового банку
Історія створення та розвитку Світового банку відображає складну еволюцію міжнародної фінансової системи та боротьбу з глобальними економічними проблемами. Створення Групи Світового банку було ініційоване у 1944 р. рішенням Бреттон-Вудської конференції про створення Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР). Ці два організації тісно взаємопов'язані з огляду на свої основні цілі та структурну організацію. Членство в МБРР відкрите лише для країн-учасниць МВФ, і обидва організаційно включені до системи ООН. Світовий банк мав сприяти відновленню Європи після Другої світової війни та забезпеченню фінансової підтримки для розвитку країн, які постраждали від війни.
Радянський Союз був активним учасником конференції, проте пізніше відмовився від участі у діяльності МВФ та Світового банку, тому що, на відміну від Сполучених Штатів Америки, не мав можливості впливати на прийняття рішень згідно зі статутами цих організацій.
У період з 1945 по 1968 роки Світовий банк не проводив активну політику кредитування через високі вимоги до позичальників. Під керівництвом першого президента банку, Джона Макклоя, Франція стала першою країною, якій надано кредит у розмірі 250 млн доларів США. Однак надання кредиту було умовлене уникненням участі комуністів у коаліційному уряді. Інші країни, такі як Польща та Чилі, не отримали підтримки. Згодом Світовий банк активно допомагав країнам Західної Європи відновлювати економіку після Другої світової війни, зокрема за рахунок плану Маршалла. [4]
Початково МБРР фінансував розвинені країни, особливо в Європі, які постраждали від війни. Однак згодом, у зв'язку з появою нових держав, що звільнилися від колоніального впливу, та необхідністю розвивати допомогу країнам, що розвиваються, мета та функції МБРР змінилися. Це привело до створення Міжнародної фінансової корпорації у 1956 році.
Слід відмітити, що протягом перших десятиліть свого існування Світовий банк активно сприяв відновленню інфраструктури та економіки країн Європи, допомагаючи в здійсненні реконструкційних та розвиткових проектів. Згодом, його місія розширилася, включаючи фінансування проектів у країнах розвиваючогося світу, в тому числі в Африці, Азії та Латинській Америці.