Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження: Останніми десятиліттями найбільш помітною тенденцією у світовій економіці стала глобалізація енергетичних ринків, що відбувається за рахунок значного збільшення міжнародної торгівлі енергоресурсами та змін у технологіях енергопостачання. Ця тенденція поступово зменшує різницю в споживчій поведінці на регіональних ринках, але одночасно збільшує вразливість до кризових проявів, масштаб яких в умовах глобалізації є безпрецедентним. Однією з найбільших проблем у глобальній енергетиці є дисбаланс між збільшенням кількості постачальників та споживачів на ринку, нерівномірний розвиток попиту на енергоресурси, зокрема у країнах, що розвиваються, збільшення міжнародної торгівлі, що призводить до коливань цін, та тяжіння до зменшення викидів вуглецю у зв'язку зі зміною клімату. Ці проблеми стають дедалі більш вразливими в умовах глобалізації енергетичних ринків.
Забезпечення енергетичної безпеки є важливою умовою для сталого розвитку будь-якої країни. Країни з високою залежністю від імпорту енергоресурсів є особливо чутливими до якості політики енергобезпеки. Для країн Європейського Союзу, які зазвичай є імпортерами енергоносіїв, ключовим чинником забезпечення енергетичної стійкості є політичний контекст їх взаємодії з постачальниками та транзитерами енергоресурсів. Починаючи з 2014 року, Європейський Союз докладає значних зусиль для забезпечення стійкості та обмеження гібридної агресії Росії. Після переходу до активних бойових дій у 2022 році, зусилля були посилені. Відповідно до санкцій Європейського Союзу, Росія запровадила спекулятивне збільшення цін на енергоносії, що стало ще одним інструментом її геополітичних амбіцій.
Неочікувані зміни та кризові ситуації в світовій економіці здійснюють помітний вплив на ринки енергоресурсів. Це підкреслює важливість та актуальність досліджуваної проблеми.
Проблемою енергетичного розвитку, енергетичної безпеки та взаємодії в межах енергетичного діалогу займалися такі дослідники, як С. Твідейл, Н. Булі, С. Пірані, Д. Стерн, К. Яфімави, Д. Емброуз, Б. Мейер та А. Поллі. Серед українських дослідників можна виділити, які у своїх роботах торкалися даної проблеми є Когут О.І, Чигрин О.Ю., Селезньова О.Єгорова В.І., Яцків А.В., Когут-Ференц О.І., Франчук І. А. У вітчизняному науковому середовищі проблеми енергетичної безпеки на тлі сучасних подій залишаються недостатньо висвітлені, і це є актуальною темою дослідження.
Метою роботи виступає дослідження теоретичних основ та практичних аспектів функціонування глобального енергетичного ринку, а також визначення можливих напрямків його розвитку в сучасних умовах.
Відповідно до мети було поставлено наступні завдання:
- проаналізувати важливі чинники, що впливають на формування енергоринку;
- визначити структуру енергоринку та її особливості;
- виділити основні ризики та їх вплив на світову енергосистему в сучасних умовах;
- сформулювати роль російської агресивної політики в Україні на розвиток енергоринку;
- охарактеризувати можливі перспективні напрямки підвищення енергоринків в сучасних умовах;
- проаналізувати головні проблеми в українській енергетичній системі та їх вирішення.
Об’єктом дослідження виступає світовий енергетичний ринок.
Предметом дослідження є теоретичні і практичні проблеми функціонування енергетичного ринку та шляхи його розвитку на сучасному етапі.
Методологія дослідження: Під час роботи над дослідженням було використано діалектичний метод пізнання, який дозволив забезпечити методологічну основу для теоретичного аналізу. Крім цього, для досягнення мети дослідження були використані такі методи, як наукова абстракція, дослідницько-статистичні та аналітичні методи, логічне узагальнення, систематизація та логічне узагальнення. Принципи системності, розвитку, зв'язку, комплексності та універсальності були також застосовані під час дослідження.
Інформаційна база дослідження: Основу дослідження склали дані фундаментальних праць вітчизняних та зарубіжних дослідників, монографій, навчальних посібників, матеріалів науково-практичних конференцій та періодичних видань. Емпіричною базою дослідження дані з офіційних джерел статистичної інформації, таких як Міжнародне енергетичне агентство, офіційні документи уряду України, міжнародні договори.
Структура роботи: Робота складається з вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.