Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «РОЯЛТІ»
1.1 Визначення поняття «роялті» та його правове регулювання в Україні
Офіційне визначення терміну «роялті» в контексті українського законодавства нерідко пов'язане з поняттям "винагорода за використання об'єктів авторського права". Українське законодавство, зокрема Закон України «Про авторське право та суміжні права», надає визначення роялті як форми винагороди за використання об'єктів авторського права або суміжних прав. Роялті представляє собою відсоток від обсягу виручки від продажу або використання продукту, який платиться правовласникові за право на використання його інтелектуальної власності. Таке визначення відображає як матеріальний, так і нематеріальний характер роялті, що дозволяє правовласникам отримувати відповідну винагороду за використання своїх творчих досягнень.
Зазначене визначення виходить за рамки простої грошової винагороди, оскільки роялті може бути виплачено не лише у формі грошових коштів, але й у формі інших вигод, наприклад, у формі послуг, товарів чи послуг, що надаються безкоштовно. Визначення роялті в контексті українського законодавства також враховує різні аспекти використання об'єктів авторського права та суміжних прав, включаючи передачу права використання, ліцензування, публічне виконання, відтворення, поширення та інші. Такий підхід до визначення роялті дозволяє враховувати широкий спектр варіантів використання інтелектуальної власності та забезпечує належний захист правовласників у сфері авторського права та суміжних прав.
Українське законодавство визначає об'єкти, що можуть стати предметом роялті, у контексті авторського права та суміжних прав, у відповідності з положеннями Закону України "Про авторське право та суміжні права". Об'єкти авторського права включають літературні, наукові, художні та інші твори, які виражені у будь-якій формі, в тому числі у вигляді книг, статей, музичних композицій, картин, скульптур, аудіо- та відеозаписів, програм для ЕОМ, баз даних тощо. Суміжні права включають права виконавців музичних, театральних, фонограм, відеозаписів, радіо- та телепередач тощо.
Таке визначення об'єктів роялті в українському законодавстві відображає широкий спектр творчих та інтелектуальних продуктів, які можуть бути використані для одержання винагороди. Воно враховує різноманітність форм і видів творчості, що охоплюються авторським правом та суміжними правами, та забезпечує належний захист інтересів правовласників у сфері інтелектуальної власності. Таке визначення створює основу для розвитку креативності, інновацій та культурного розвитку, сприяючи створенню сприятливих умов для винагороди та визнання творчої праці авторів та виконавців.
Українське законодавство, що стосується регулювання роялті, засноване на ряді нормативно-правових актів, серед яких ключовим є Закон України «Про авторське право та суміжні права» (далі - Закон про АП та СП), який визначає права та обов'язки сторін у сфері авторського права та суміжних прав. Закон про АП та СП містить положення, що стосуються виплати та отримання роялті, визначаючи механізми виникнення, виплати, розміру, умови використання та інші аспекти цього виду винагороди за використання об'єктів інтелектуальної власності. Зокрема, Закон про АП та СП містить положення щодо ліцензування авторських прав, правові гарантії правовласників, правила встановлення розміру роялті, порядок укладання ліцензійних угод та інші аспекти, що стосуються виплати та отримання роялті.
Крім Закону про АП та СП, правове регулювання роялті в Україні може бути визначене також іншими законами та нормативно-правовими актами, зокрема Кодексом законів про працю України, Цивільним кодексом України, а також рішеннями судів та іншими документами.
Такий підхід до правового регулювання роялті забезпечує належну захищеність правовласників і забезпечує відповідність українського законодавства міжнародним стандартам у сфері інтелектуальної власності.
Процес укладання угод про роялті та їх реєстрацію в Україні має кілька ключових етапів і включає ряд обов'язкових процедур та умов, які визначені законодавством:
1. Сторони, які бажають укласти угоду про роялті, повинні мати відповідні права на об'єкт інтелектуальної власності, що є предметом угоди. Це може включати авторські права, патенти, права на винаходи, права на товарні знаки тощо.
2. Сторони повинні домовитися про умови угоди, включаючи розмір роялті, строк дії угоди, обсяги використання об'єкта інтелектуальної власності, території дії угоди та інші важливі аспекти.
3. Після досягнення узгодження між сторонами, угода про роялті може бути оформлена у письмовій формі шляхом укладання відповідного договору. У договорі повинні бути чітко визначені всі умови угоди, права та обов'язки сторін.
У разі потреби, угода про роялті може бути зареєстрована відповідними органами для надання їй правової сили та підтвердження її існування. Реєстрація такої угоди може забезпечити додатковий захист інтересів сторін у разі можливих суперечок або спорів.
Оскільки роялті може бути виплачено у різних формах і в різних обсягах, то під-час укладення угод необхідно детально обговорити та визначити: розмір роялті, термін виплати, обсяг використання інтелектуальної власності, умови реєстрації та документації, умови перегляду. Основні характеристики умов договору наведено в таблиці 1.1.
Магістр