МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЄС (ID:1244845)

Актуальність теми. Ураховуючи масштабні трансформації демографічної та політичної кон’юнктури на європейському просторі, дослідження міграційної політики Європейського Союзу набуває особливої актуальності. Зростання потоків економічної, освітньої та біженської міграції в контексті російсько-української війни, а також необхідність гармонізації національних практик із загальноєвропейськими механізмами вимагає комплексного вивчення теоретичних засад і практичних інструментів регулювання міграційних процесів. У сучасних українських умовах інтеграція в європейські структури та дедалі масштабніша мобільність українських громадян посилюють потребу в обґрунтуванні нових підходів до захисту прав мігрантів і оптимізації процедур контролю зовнішніх кордонів. Дослідження здійснюється в межах науково-дослідної тематики кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу факультету міжнародних відносин, що враховує напрями державних і галузевих програм щодо міграційної безпеки та європейської інтеграції України. Автор безпосередньо долучений до виконання завдань зазначеної тематики, що передбачає узагальнення кращих європейських практик із урахуванням національного контексту. Об’єктом дослідження є міграційні процеси в просторі Європейського Союзу як багаторівнева політико-правова система, що породжує як проблемні, так і перспективні напрями регулювання руху населення. Предметом дослідження виступають інституційно-нормативні механізми та практичні інструменти формування й реалізації міграційної політики ЄС, зокрема ті, що забезпечують протидію нелегальній міграції, управління зовнішніми кордонами та підтримку українських мігрантів у контексті сучасного безпекового виклику. Мета дослідження полягає в системному аналізі еволюції та сучасного стану міграційної політики Європейського Союзу з формулюванням рекомендацій щодо її адаптації до потреб українських громадян. Для досягнення мети визначено такі завдання: 1) дослідити сутність і складові поняття «міграційна політика»; 2) проаналізувати джерела та публікації з проблематики міграційної політики; 3) визначити основні етапи розвитку міграційної політики ЄС; 4) охарактеризувати нормативно-правову базу міграційної політики ЄС; 5) дослідити інституційні механізми ЄС, що регулюють міграційні процеси; 6) виявити та оцінити заходи протидії нелегальній міграції й охорони зовнішніх кордонів ЄС; 7) оцінити перспективи розвитку міграційної політики ЄС; 8) проаналізувати практики підтримки українських мігрантів та біженців у країнах-членах ЄС в умовах російсько-української війни Теоретико-методологічну основу дослідження становлять праці провідних вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузі міжнародних відносин та міграційних студій – зокрема, Ch. Boswell, H. de Haas, St. Castles, M.J. Miller, A. Favell, A. Geddes, H. Lavenex, C. Reslow, G.Longo, Th. Faist. а також монографічні й аналітичні матеріали Європейської комісії. В основу методології покладено набір якісних і кількісних методів, кожен із яких безпосередньо відповідає завданням роботи. У роботі застосовано системний підхід для виявлення взаємозв’язків між компонентами міграційної політики, порівняльно-історичний метод для висвітлення еволюційних змін, контент-аналіз офіційних документів ЄС, а також кейс-стаді підтримки українських мігрантів у країнах-членах Союзу. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення механізмів адаптації українських громадян до європейських процедур міграційного контролю та соціальної інтеграції. Матеріали дослідження можуть використовуватися викладачами та студентами факультету міжнародних відносин при підготовці навчальних курсів із тем «Міграційна політика ЄС», «Європейська інтеграція України», а також у підготовці консультативних довідок для державних органів з питань міграційної безпеки. Апробація результатів здійснена шляхом публікацій тез за темою «Підтримка українських мігрантів та біженців у країнах Європейського Союзу в умовах російсько-української війни» у матеріалах IV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (Луцьк, 1 листопада 2024 р., с. 114–116). Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.