МІСЦЕ ТА РОЛЬ КУБИ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ (ID:174563)

І РОЗДІЛ. Рейтингові позиції країни у міжнародній торгівельній системі за основними показниками На сьогодні, практично вся внутрішня торгівля на Кубі знаходиться в руках держави. Розподіл товарів відбувається переважно за картковою системою. Обмежена кількість ненормованих товарів вільно продається за високими цінами, що встановлюються державою; визначені квоти на дефіцитні товари тривалого користування, наприклад, на телевізори і пральні машини, виділяються підприємствам, які, в свою чергу, здійснюють продаж цих товарів за високими цінами своїм співробітникам. Як і в інших країнах з неринковою економікою, на Кубі існує "чорний" ринок, наявність якого в поєднанні з корумпованістю державних чиновників певною мірою пом'якшує існуючу розподільчу систему. На даному етапі свого розвитку торгівлі Куби через ембарго США відсутній доступ до важливих ринків та інвестицій. Також спостерігається гострий дефіцит валюти. Негативною умовою є коливання світових цін на цукор і нікель. Слід відмітити, що досить ускладнені торговельні обмеження і відсутність законодавчих регламентів перешкоджають інвестиціям. Куба є контрольованою державою з планової економікою, що в основному базується на туризмі, який показав скромне зростання в останні роки. Країна імпортує до 80% свого продовольства. У той же час, країна пропонує низькі витрати на житло і транспорт, безкоштовну освіту, охорону здоров'я і субсидії на продукти харчування. Тим не менш, Куба стикається з проблемами розвитку: • високий рівень бідності та нерівності; • корупція; • вразливість щодо стихійних лих; • безробіття; • недолік продуктивності і надмірна залежність від зовнішнього сектора. Ключовими питаннями торгівлі є: • необхідність іноземних інвестицій; • необхідність регіональної та міжнародної інтеграції; • необхідність диверсифікації економіки; • необхідність перегляду стратегії експорту [1]. Привабливість Куби для бізнесу, позитивний ефект для розвитку зовнішньої торгівлі й іноземних інвестицій очікується у зв'язку з розвитком на Кубі вільних зон. Нещодавно почали функціонувати перші три вільні зони в гаванському регіоні: Місто Гавана, Вахай і Маріель. Концесіонерами цих утворень є корпорація CIMEX і компанія Almacenes Universales. У зазначених вільних зонах зареєстровано більше 240 іноземних операторів, 66% з яких діють у сфері торгівлі, інші – у виробництві й сфері послуг. Найбільш представлені в цьому бізнесі фірми Іспанії, Панами, Італії, Канади й Мексики. В політиці кубинського керівництва із залучення в країну іноземного капіталу помітна роль приділяється вільним економічним зонам (СЕЗ). Передбачається, що в умовах збереження державного характеру економіки Куби й гострої недостачі фінансових засобів, зазначена форма дозволить зробити інвестиційний ринок країни більше привабливим для закордонних компаній. Відзначається, що одним зі стимулюючих моментів на користь роботи у вільних економічних зонах Острова є вигідне географічне положення Куби в Карибському регіоні й близькість до ринків країн Латинської Америки. ВВП країни в 2012 році за паритетом купівельної спроможності склав 114.1 млрд. дол. і за цим показником країна посіла 65 місце в світі, за офіційним же курсом – 71 млрд. дол. (див. табл. 1.1, 1.2)