Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Зовнішньополітичні орієнтації населення впливають на курс зовнішньої політики держави у демократичних суспільствах. Для України, як молодої, пострадянської, демократичної держави дослідження зовнішньополітичних орієнтацій має як теоретичну, так і практичну необхідність, яка пояснюється зв’язками між виробленням зовнішньополітичних рішень в державі та характером ціннісних установок громадян. Усвідомлення механізмів формування і трансформації зовнішньополітичних пріоритетів населення сприяє поступовому утвердженню демократії, консолідації нації і сталому розвитку держави.
Зокрема дослідження зовнішньополітичних установок населення дозволяють нам прослідкувати якісні зміни зовнішньополітичних орієнтирів під впливом соціальних змін, прогнозованих (та не прогнозованих) подій в політичному житті держави. У свою чергу знання зовнішньополітичних пріоритетів населення конкретної держави дозволяє політичним силам побудувати якісну виграшну передвиборчу кампанію, а у випадку перемоги активно реалізувати зовнішньополітичний курс, який підтримає легітимність правлячої політичної еліти серед населення. Відтак, виокремлення низки об’єктивних факторів формування зовнішньополітичних орієнтацій українців в умовах глобальних політичних трансформацій та кризового стану суспільства зумовлюють актуальність визначеної теми.
Метою цього дослідження є комплексний аналіз зовнішньополітичних орієнтацій українців, передумов їх формування та чинників їх трансформацій.
Завданнями цього дослідження є:
1. Визначення ступеня опрацьованості теми зовнішньополітичних орієнтацій у вітчизняних та зарубіжних авторів та огляд основних ідей і концепцій формування зовнішньополітичних орієнтацій.
2. Виокремлення основних концепцій української національної ідентичності, визначення ступеня впливу фактора національної ідентичності на зовнішньополітичні орієнтації українців та типу зв’язку національної ідентичності і зовнішньополітичної орієнтації України.
3. Класифікація поглядів науковців на регіоналізм в Україні, їх обґрунтування та встановлення типу взаємозв’язку між регіоналізмом і диференціацією зовнішньополітичних преференцій мешканців різних регіонів України.
4. Виявлення впливу глобалізації на українське суспільство, впливу на зовнішньополітичні установки населення, а також з’ясування характеру зв’язку інформаційної глобалізації і трансформацій зовнішньополітичних орієнтацій.
5. Аналіз емпіричних даних, визначення взаємозв’язку між досліджуваними факторами і реальними трансформаціями зовнішньополітичних установок українців.
Територіальними межами дослідження визначено територію держави Україна (окрім АР Крим), в рамках дослідження аналізуються і дані, зібрані вітчизняними соціологами на окупованих територіях Донбасу. Часові межі дослідження охоплюють період незалежності України 1991-2018 рр. Такі часові рамки надають найбільше можливостей для аналізу зовнішньополітичних орієнтацій українців, як жителів суверенної держави і дозволяють якісно визначити вектори зовнішньої політики України, як самостійного гравця міжнародних відносин.
Об’єктом дослідження є формування зовнішньополітичних орієнтацій.
Предметом дослідження є чинники становлення і трансформації зовнішньополітичних орієнтацій українців з 1991 по 2018 рр.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають принципи історизму, системності і наукової об’єктивності – які дають можливість вивчати питання факторів формування зовнішньополітичних орієнтацій українців – як комплексну проблему, в якій всі визначені фактори аналізуються сукупно, цілісно у взаємозв’язку із доробком вітчизняних та зарубіжних вчених. Методологія дослідження обумовлена ціллю і завданнями бакалаврської кваліфікаційної роботи, визначається хронологічними рамками, об’єктом і предметом дослідження. Тематика зовнішньополітичних орієнтацій – інтердисциплінарна, що дає можливість всебічно розглянути поставлене наукове питання.
Дослідження побудоване на поєднанні соціологічного та політологічного підходів із використанням як загальнонаукових, так і логічних методів пізнання. Для встановлення взаємозалежності між досліджуваними факторами застосовано методи синтезу і систематизації, між факторами і зовнішньополітичними орієнтаціями українців – методи узагальнення й абстрагування. Системний та світ-системний метод і підхід застосовані зокрема при дослідженні цивілізаційного, ментального «розколу», його поєднання із існуючим регіоналізмом в Україні. У ході дослідження застосовано також біхевіоралістський підхід для встановлення чинників вибору тієї чи іншої зовнішньополітичної доктрини окремими владними елітами. Психологічний метод, у свою чергу, застосований для визначення окремих ментальних характеристик мас різних регіонів, які провокують вибір тих чи інших пріоритетних зовнішньополітичних курсів. Нормативно-ціннісний метод використано для оцінки хибності чи правильності вибору тієї чи іншої зовнішньополітичної стратегії для окремих проміжків досліджуваного часу. Статистичний метод застосовується для формування і систематизації даних соціологічних досліджень у вагомі для цієї роботи добірки. Порівняльний метод слугує для визначення подібностей та відмінностей зовнішньополітичних орієнтації українців на різних етап розвитку суверенної України.
Наукова новизна. Якщо зовнішньополітичні орієнтири – тема широко опрацьована серед дослідників, то питання про передумови їх формування та фактори видозміни – залишається відкритим. Наукова проблема дослідження виявляється у відсутності систематизованого набору чинників впливу на зовнішньополітичні орієнтації. Адже серед дослідників популярна думка про однолінійність впливу того чи іншого фактора на формування зовнішньополітичних настроїв, натомість комбінація декількох факторів і опис того, яким чином видозмінюються вектор зовнішньої політики держави, орієнтації населення під впливом національної ідентичності, адміністративно-територіального регіоналізму та глобалізації досі відсутні. У зв’язку з цим перед нами виникає низка питань, які потребують теоретико-методологічного осмислення й синтезу окремих досліджених факторів формування зовнішньополітичних орієнтацій в єдину систему.
Результати бакалаврської кваліфікаційної роботи апробовано на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми міжнародних відносин та зовнішньої політики» (м. Львів, Інститут гуманітарних і соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», 29 березня 2018 р.).
Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається з таких структурних елементів: вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Загальний обсяг роботи складає ¬56 сторінки. Список використаних джерел і літератури налічує 83 позиції.
Магістр