Зразок роботи
Для зовнішньої політики будь-якої держави одним із ключових завдань є формування позитивного іміджу для успішного розвитку та реалізації державних інтересів. Влада багатьох країн приєднується до публічної дипломатичної війни за допомогою ЗМІ, маючи на меті поліпшеня своєї репутації поміж інших учасників міжнародних відносин, а також формування умов для оцінки їх позиції на міжнародній арені.
Ключовим завданням е-дипломатії є використання медіа ресірсів з метою мобілізації громадського настрою та посилення довіри до дій уряду, оцінки умов, за яких можна заохочувати закордону аудиторію до підтримки зовнішньої політики країни, беручи до уваги ключові аспекти розвитку інших політичних комунікативних систем.
Актуальністю теми даної курсової роботи є те, що з винайденням електричних, а згодом і електронних засобів зв’язку суспільство перейшло до інформаційного періоду в усіх сферах життя. Людська розвиток піддається швидким та всеохоплюючим змінам, які торкаються усіх держав та їх населення. Такі зміни майже завжди так чи інакше впливають на Україну і її жителів. Запровадження нових технологій і засобів масової інформації призвело до активних процесів регіоналізації і глобалізації, значною мірою збільшило можливість суспільства здійснювати контроль дій влади, консолідувати зовнішню та внутрішню політику країн. Дипломатія, будучи в доінформаційний період питанням, яке стосувалося тільки панівної верхівки, в процесі розвитку засобів комунікації стало невід’ємною частиною існування суспільства. Через початок співробітництва із країнами Заходу в кінці ХХ – на початку ХХІ століття та перехід до ринкового типу господарювання дали більше можливостей міжнародній співпраці. Незважаючи на те, що військова сила держави поки що відіграє вирішальну роль у міжнародному співіснуванні, стало давно зрозумілим, що культурна, економічна, наукова, інформаційно-ідеологічна складові мають все більшу вагу у цих процесах.
Ставши членом багатьох міжнародних організацій та притримуючись курсу на підтримку хороших взаємовідносин із розвиненими країнами, наша країна демонструє спробу зайняти чільну позицію на сучасній арені. Тому, тимчасове членство у 2016-2017 роках у Раді Безпеки ООН, стало великим досягненням нашої держави, якого не можна було б достигнути без залучення публічної дипломатії. В таких умовах, будучи орієнтовним на європейську та євороатлантичну інтеграцію – ключову роль відіграє значення е-дипломатії.
Основною метою е-дипломатії повинно бути розповсюдження серед міжнародної спільноти неупереджених і правдивих даних щодо позиції держав по відношенню до тих чи інших фактів, дипломатичні акти та рекомендації, успіхи держав у сфері культури та науки.
Питання е-дипломатії на сьогодні розширюється та стає все більш актуальною, тому що з розвитком сучасних телекомунікаційних технологій її змінює цифрова дипломатія. Питання іміджу держави як ключової гілки е-дипломатії досліджували А. Мітрофанова, І. Бліщенко, Гілбоа, Коен, Ю. Кашлев, Н. Шеременко, Купер та інші. Проте, проблема використання Україною е-дипломатії і міжнародного досвіду в цій сфері залишається і досі недослідженим.
З огляду на актуальність теми, метою даної курсової роботи є необхідність визначення ролі, місця та можливостей використання е-дипломатії у зовнішній політиці України. Потрібно дослідити взаємозалежність, що склалася між ЗМІ та дипломатією та описати способи залучення сучасних ЗМІ до ведення зовнішньої політики Україною.
Об’єктом дослідження виступає е-дипломатія та її роль у зовнішньополітичній діяльності країни.
Предметом дослідження є методи провадження е-дипломатії для висвітлення України на міжнародній арені та розширення її діяльності у питані вирішення проблем міжнародного характеру.
Відповідно до плану роботи були розглянуті наступні завдання:
1) Дослідити теоретичні засади е-дипломатії.
2) Розглянути е-політичну діяльність у зовнішній політиці держав.
3) Охарактеризувати е-дипломатичну систему України.
4) Проаналізувати можливості використання засобів масової інформації у зовнішньополітичній діяльності України.
5) Визначити новітні способи застосування дипломатії у зовнішній політиці країн світу.
У роботі застосовано такі методи наукового дослідження: аналіз, синтез, порівняння, індукція і дедукція, спостереження, абстрагування.
Магістр