Зразок роботи
ВСТУП
Відносини з країнами Вишеградської четвірки (В-4) для України завжди мали фундаментальне значення. По-перше, три з чотирьох країн Вишеградського об’єднання є сусідніми для України державами, з якими вона мала історично дружні відносини. А, по-друге, всі чотири країни стали прикладом успішного набуття членства в ЄС, а відтак підтримка та авторитет об’єднання для просування євроінтеграційних прагнень України перетворилися на цінне джерело запозичення корисного досвіду.
Питання переосмислення ключових напрямів співпраці між Україною та країнами Вишеградської четвірки (В4) актуалізувалося через низку причин – підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції, а також внаслідок загострення російсько-українських взаємин через анексію Росією Криму, підтримку терористичних угруповань та сепаратистських дій на теренах Східної України. Очевидно, що країни Заходу недооцінили, з одного боку, євро інтеграційні прагнення українців, а з іншого, – геополітичні амбіції Москви, надавши безпековим питанням другорядного значення порівняно з економічними. Проте відновлення територіальної цілісності та збереження державного суверенітету України значною мірою залежить від позиції країн Заходу, підтримки ними демократичних перетворень в українському суспільстві та усвідомлення реальних загроз, які продукує антидемократичний режим Президента РФ В. Путіна. У цій ситуації країни Вишеградської четвірки можуть стати надійними партнерами Києва у розв’язанні поставлених завдань, оскільки, будучи членами ЄС, безпосередньо впливають на розвиток сучасної системи міжнародних відносин.
Актуальність проблеми співробітництва України з країнами Вишеграду обумовлюється, з одного боку, спільним історичним минулим, географічною близькістю та активною взаємодією у політичній, економічній, соціальній та культурній сферах, з іншого, тотожністю зовнішньополітичного вибору, що полягає у спрямованості на вступ у європейські та євроатлантичні структури. У цьому сенсі аналіз досвіду країн Вишеградської групи у процесі їх наближення до ЄС та НАТО є важливим елементом на шляху підготовки України до можливого членства у них. Для офіційного Києва партнерство з країнами четвірки є природним напрямом розбудови інтеграційної політики.
Актуальність цієї теми також пов’язана з останніми подіями у відносинах Вишеградської групи та України: перемога у виборах кандидата в президенти Андрея Бабіша, «мовний конфлікт» Угорщини з Україною, напруга у відносинах України з Польщею через історичні події.
Різні аспекти проблеми взаємодії країн-членів Вишеграду з Україною неодноразово ставали предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Серед українських науковців, поміж інших, на увагу заслуговують публікації О. Андрійчука, Г. Зеленько, О. Каплинського , Є. Кіш, А. Кудряченка, І. Артьомова, . Вагомий внесок у розробку проблеми співробітництва у форматі ““В–4 + Україна” зробили польські дослідники П. Букальська, Б. Горальчук , П. Ліщинський, М. Рудні , М. Щепанік. Разом з тим, на сьогодні відсутні монографічні праці чи наукові дослідження, які б містили комплексний аналіз проблеми налагодження та здійснення взаємин у форматі “Вишеградська група – Україна”, особливо з періоду, який розпочався зі вступом Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини до ЄС в 2004 р та до сьогодення.
З огляду на зазначене, метою даного дослідження є аналіз співробітництва країн Вишеградської групи з Україною на сучасному етапі, з’ясування його найближчих перспектив.
Метою продиктовані завдання роботи:
визначити місце України у політиці країн Вишеградської четвірки;
проаналізувати основні напрямки співробітництва країн Вишеграду з Україною на сучасному етапі, означити його найближчі перспективи;
з’ясувати роль Вишеградської групи у реалізації європейських та євроатлантичних інтеграційних прагнень України.
Об’єктом дослідження є діяльність Вишеградської групи та її співпраця з Україною у контексті геополітичних змін в Європі.
Предмет дослідження становить сучасний етап співробітництва країн Вишеградської четвірки з Україною.
В процесі дослідження теми магістерської роботи використовувалися такі методи: аналізу і синтезу заради деталізації об'єкта і предмета дослідження; порівняння - для зіставлення процесів, тенденцій, явищ і подій, а також фактичних даних у хронологічному та компаративному міждержавному вимірі; групування - для визначення залежності еволюції вишеградського співробітництва від дії конкретних груп зовнішніх і внутрішніх чинників; моделювання і прогнозування - для прийняття оптимальних рішень, зокрема щодо застосування Україною найбільш позитивних моментів з досвіду вишеградської співпраці в реалізації власної європейської інтеграційної стратегії та підвищення ефективності участі Української держави в діяльності інших міжнародних регіональних об'єднань.
Структура магістерської роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури та додатки.