проблеми реалізації енергетичної політики Росії (ID:76288)

Які автор визначає проблеми реалізації енергетичної політики Росії? Боровский Ю.В. Энергетическая политика России на международной арене // Ю.В. Боровский // Вестник МГИМО-Университета. - 2012. - № 6. Одним із найболючіших питань в енергетичній політиці Росії є проблема забезпечення глобальної енергетичної безпеки. Саме це питання і стало на перешкоді ратифікації з боку Росії Договору до Енергетичної Хартії, не кажучи вже про механізми оперативного вирішення конфліктних ситуацій та необхідні міри боротьби зі зміною клімату, які не були передбачені в Договорі. Російську сторону не влаштовували також і положення про транзит енергоносіїв, які були зафіксовані в Договорі до Енергетичної Хартії. Беручи до уваги той факт, що паливно-енергетичний комплекс є одним із значних джерел забруднення навколишнього природного середовища в Російській Федерації, екологічна політика в паливно-енергетичному комплексі має бути спрямована на забезпечення екологічної безпеки при прогнозованих темпах зростання енергетичного сектора, мінімізацію техногенного впливу на навколишнє середовище і корінне оздоровлення екологічної обстановки в районах діяльності підприємств ПЕК. Іншою нагальною проблемою реалізації енергетичної політики Росії є питання співпраці з Європейським Союзом. Російська Федерація та ЄС не змогли досягти спільного рішення стосовно проблеми диверсифікації, що знайшло своє відображення в тому, що проекти « Південний потік» та «Набукко» почали розглядатись в конкурентному контексті, а Європейська комісія та окремі країни ЄС по-різному оцінили проект «Північний потік». Проте, з огляду на нещодавні події та відмову Європейського парламенту від побудови «Південного потоку», що мав пройти дном Чорного моря з Новоросійська в болгарський порт Варну і далі через Балканський півострів в Італію й Австрію, Росії варто більше уваги приділити налагодженню стосунків з країнами ЄС, що також суттєво впливає на її енергетичну політику. Не варто забувати і про відносини з пострадянськими країнами, які зараз має Росія, говорячи про її енергетичну політику. Розпад СРСР на 15 незалежних держав призвів до дезорганізації попереднього міжреспубліканського енергетичного обміну, адже частини колись існуючої єдиної системи не лише втратили центр управління, а й часто набували відцентрову траекторію свого розвитку. Не ........