Зразок роботи
Вступ
У даній роботі ринок капіталу розглядається з точки зору мікроекономіки, що визначає деякі його особливості.
Капітал – це фактор виробництва, який має здатність до самозростання завдяки здійсненню підприємницької діяльності. При цьому він знаходиться в кругообігу, постійно змінюючи форму.
Мета: з’ясування теоретичних підходів до ринку капіталу.
Предметом дослідження є ринок ресурсів.
Об’єкт є ринок капіталу.
Актуальність проблеми. Дослідження сучасного ринку капіталів у мікроекономіці.
До об’єктів ринку капіталу слід віднести капітал у всіх його формах, який направляється не на споживання, а на розширене відтворення.
Суб’єкти ринку капіталу — це особи, що представляють пропозицію та попит на капітал, а також держава як законодавець та регулятор.
В цій курсовій ми будемо розглядати ринок капіталу та його особливості, розглянемо ринок факторів виробництва та ринок фінансового капіталу.
Попит і пропозиція капіталу та аналіз інвестиційних рішень.
Розділ І : Суть та особливості ринку капіталу
1.1. Особливості ринку капіталу
Ринок капіталу – це частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позичковий капітал.
У мікроекономіці капітал являє собою запас виробничих ресурсів, що беруть участь у виробництві різноманітних благ; цінність, що потік доходу або ресурс тривалого користування, створюваний з метою виробництва більшої кількості товарів і послуг.
Головна особливість ринків капіталу полягає у тому, що цей ресурс є товаром довготривалого використання, тому рішення фірм щодо його залучення завжди повинні враховувати фактор часу.
Розрізняють три ринки капіталу:
- ринок капітальних активів, або фізичного капіталу;
- ринок фінансового капіталу;
- ринок капітальних послуг, або орендний ринок.
На ринку капітальних активів купують і продають фізичний капітал. На обсяги пропонування капітального активу впливають: запас активу, потік послуг від активу і потік доходів.
Запас капіталу визначається кількістю заводів, устаткування, транспортних засобів тощо, які знаходяться у власності фірм на даний момент часу. Потік послуг від активу – це кількість відпрацьованого часу машиною або устаткуванням за певний період. Потік доходів – це прибутки або платежі, одержані від функціонування капітального активу протягом певного періоду.
Ціна капітального активу – це сума грошей, за яку одиниця капіталу може бути куплена або продана у кожний даний момент. Вона включає сучасну цінність потоку майбутніх платежів, отриманих власником за весь період використання даного активу.
До фінансового капіталу відносять грошові ресурси, що спрямовуються на розвиток виробництва. Фінансовий капітал сам по собі речовим багатством не вважається. Фінансове багатство має цінність лише тому, що втілює в собі право на речове багатство. Гроші також не вважаються економічним ресурсом, оскільки неспроможні безпосередньо виробляти товари чи послуги.
Основними учасниками ринку фінансового капіталу є фірми, які формують попит на кредитні ресурси для реалізації довгострокових інвестиційних проектів, і домогосподарства, які формують пропонування позичкових коштів за рахунок заощаджень. Ціною позичкового капіталу виступає процент – сума грошей, яку повинен сплатити позичальник за можливість тимчасового використання чужих грошей. Звичайно оперують поняттям ставки або норми проценту – не абсолютною, а відносною величиною плати за кредит.
Ринок послуг капіталу – це орендний ринок. Ціна капітальних послуг – рентна оцінка капіталу – визначається як орендна плата. Мінімально прийнятна рентна оцінка капіталу – це орендна плата, яка дозволяє власнику капітального активу відшкодувати альтернативні витрати, пов’язані з володінням даним активом, і отримати нормальний прибуток. Її рівень визначається ціною капітального блага, реальною процентною ставкою і нормою амортизації. Вона формується як рівноважна ціна в результаті взаємодії попиту на послуги капіталу та їх пропонування.
Попит на послуги капіталу, як і на будь-які фактори виробництва, залежить від їх граничної доходності. Пропонування капітальних послуг є функцією від рентної оцінки капіталу і залежить від часового періоду. Короткострокове пропонування капітальних послуг відображає обмежений запас фізичного капіталу і зазвичай абсолютно нееластичне.
Норма відсотка впливає на рівень інвестування в економіку. Низькі процентні ставки сприяють підвищенню ділової активності підприємців, а чим вищою є норма відсотка, тим рідше суб'єкти господарювання будуть використовувати позичковий капітал як засіб інвестування. Разом с тим, не існує єдиної для всіх випадків відсоткової ставки.
Фактори, які впливають на величину відсоткової ставки:
- ступень ризику (ймовірність втрати грошей кредитором);
- розмір кредиту (більші суми, як правило, надаються під менші відсотки);
- термін надання кредиту ( на довгострокові кредити відсоток вищий для перестрахування від непередбачуваних подій та зменшення негативного впливу від інфляційних процесів);
- державна політика оподаткування (якщо відсотки, отримані від надання кредиту не оподатковуються або оподатковуються на пільгових умовах, то вартість отримання кредиту буде меншою).
Попит на послуги капіталу, як і на будь-які фактори виробництва, залежить від їх граничної доходності. Пропонування капітальних послуг є функцією від рентної оцінки капіталу і залежить від часового періоду. Короткострокове пропонування капітальних послуг відображає обмежений запас фізичного капіталу і зазвичай абсолютно нееластичне. Довгострокове пропонування капітальних послуг може бути абсолютно еластичним. У короткостроковому періоді ціна капітального активу дорівнює поточній дисконтованій цінності потоку майбутніх доходів, а у стані довгострокової рівноваги повинна одночасно бути рівною вартості його виробництва і сучасній дисконтованій цінності.
Магістр