Зразок роботи
1. Чинники, що визначають поведінку споживача. Корисність як основа переваг. В основі формування ринкового попиту лежать рішення споживачів. Досліджуючи поведінку споживачів , удаються до кількох теоретичних підходів. Найвідоміші з них такі: 1) економічна теорія, що розглядає рішення покупців як наслідок раціональних, тобто логічних послідовних підрахунків. Індивідуальний покупець намагається витратити свій дохід на товари з таким розрахунком, щоб найбільшою мірою задовольнити свої запити і смаки. 2) мотиваційна теорія, яка стверджує, що справжні причини купівлі товарів не завжди мають свідомий характер. Мотивація, що лежить в основі поведінки людей, є наслідком постійного взаємовпливу комплексу свідомих і несвідомих, чуттєвих, інтелектуальних, а також культурних і фізіологічних потреб. Фактори, що впливають на поведінку споживача: 1) Психологічні: Сприйняття, засвоєння, Переконання, Ставлення. 2) Особистісні: Вік, стать, сімейний статус, етап життєвого циклу сім'ї, Професія, освіта, рівень доходів, Тип особистості, стиль життя. 3) Соціокультурні: Референтні групи, Сім'я, Соціальна роль і статус, Культура й субкультура, суспільний клас. 4) Вплив комплексу маркетингу: Товарна маркетингова політика, Цінова політика, Збутова політика, Комунікаційна політика. 5) Фактори ситуаційного впливу: Зміни в макросередовищі, Зміни обставин у покупця, Атмосфера в магазині, дії інших покупців. Корисність блага (U) – це задоволення, яке отримують споживачі при споживанні благ і послуг. Корисність не можна виміряти в будь-яких одиницях, оскільки це суто суб’єктивна категорія, про неї можна судити лише інтерпретуючи дії споживача. Теорія споживчого вибору ґрунтується на припущенні, що середній споживач – цілком розумна людина, яка намагається так розпорядитися своїм грошовим доходом, щоб отримати від нього якомога більше задоволення чи корисності в процесі купівлі та споживання товарів і послуг у певному поєднанні. Тому мета споживача – максимізація корисності. Проте на можливості споживачів накладаються деякі обмеження, які в умовах рідкісних ресурсів не дають людям можливості споживати все, що вони хочуть, з усіх запропонованих варіантів. Ці обмеження зумовлені цінами товарів, а також розмірами споживчого бюджету. Крім поняття корисності блага, яке означає здатність останнього задовольняти одну або кілька людських потреб, існує таке поняття, як гранична корисність. Гранична корисність (MU) блага – величина додаткової корисності, яку людина отримує від споживання ще однієї додаткової одиниці блага (за інших рівних умов). Таким чином, корисність є метою споживання. Але корисність поняття індивідуальне - суб'єктивне і не має єдиного кількісного виміру. Корисність - це властивість товару задовольняти потреби споживача.