Зразок роботи
У сучасному світі, освітня сфера постійно перебуває в стані змін та модернізації, відповідно розвиваються й підходи до виховання дітей. Визначення та збереження національної ідентичності є одним із ключових завдань сучасної освіти.
Відповідно до Закону «Про освіту» та Концепції Нової української школи, освіта має ґрунтуватися на національних традиціях, культурних цінностях та історичному досвіді. Впровадження національних традицій та обрядів в процес виховання молодших школярів сприяє розвитку національної самосвідомості, формуванню поваги до власної культури та спадщини.
Наукова література вказує на те, що національне виховання молодших школярів через українські народні традиції та обрядовість має великий потенціал у формуванні особистості та розвитку моральних цінностей. Зокрема, відповідно до нормативних документів, національна культура та традиції використовуються не лише для оновлення минулих знань, а й для збагачення їх новим науковим змістом, що сприяє становленню культурно-історичного досвіду та визначає напрямок розвитку вітчизняної освіти та культури.
В. Сухомлинський підкреслив важливість розуміння «…перспективою становлення людини-грмадянина, адже дитина, якій сьогодні сім років, … через десять років на ваших очах стане громадянином». Великий педагог висловив думку, що «патріотичне виховання школярів доцільно здійснювати на національних цінностях, серед яких провідними є любов до рідної землі, народу й Батьківщини, любов до найбільш рідних людей, членів сім’ї та родини, любов до рідної мови, шанобливе й бережливе ставлення до історії та культури українського народу» [14, с. 256].
Ті, хто мають намір виховувати патріота, розуміють, що це потребує багато зусиль, починаючи вже з молодшого віку, як у сім'ї, так і в школі. Патріотичне виховання повинно проникати у всі аспекти духовного життя. Патріотизм означає не лише любов до Батьківщини, але й до рідної мови, родини, класу, товаришів та навколишнього середовища.
Народні традиції, українські звичаї, моральне та духовне виховання визначають шлях до становлення патріота України, людини з глибоким духовним світом та гармонійно розвиненою особистістю, ще з перших днів навчання в школі.
Актуальність дослідження полягає у тому, що наразі важливо розглянути роль національних традицій у формуванні особистості молодших школярів та їх виховання. Українська національна культура має багату спадщину, в якій народні традиції та обряди відіграють важливу роль. В умовах глобалізації та інтернаціоналізації суспільства, збереження та підтримка національної ідентичності стає актуальним завданням.
Ознайомлення молодших школярів з українськими народними традиціями та обрядами сприяє формуванню патріотичних почуттів до своєї країни та поваги до власного національного доробку. Українські народні традиції часто пов'язані з моральними цінностями, такими як доброта, шанобливе ставлення до старших, взаємовиручка тощо. Вони сприяють формуванню етичних норм та моральних якостей у молодших школярів. Включення елементів національного виховання у навчальний процес сприяє збагаченню та диференціації освітніх програм, що може позитивно позначитися на загальній якості освіти.
Дослідження національного виховання через краєзнавство корінні у своєму історичному походженні. Концепція емоційного зв'язку особистості з батьківщиною, що лежить в основі формування громадянського світогляду, була віддзеркалена в працях визначних філософів та педагогів минулого, таких як Аристотель, Демокріт, Ян Амос Коменський, Жан-Жак Руссо.
Ця ідея також отримала відображення в українській філософії, педагогіці та літературі, представлена у творчості таких постатей, як С.Русова, Г.Сковорода, В. Сухомлинський, Л. Українка, Т. Шевченко та ін.
Наукові основи питання патріотичного виховання були досліджені в працях відомих класиків педагогічної науки, серед яких Г.Ващенко, О. Духнович, А. Макаренко, І. Огієнко, С. Русова, Г. Сковорода, В.Сухомлинський, К. Ушинський, Я Чепіга та ін.
Мета дослідження - визначити ефективні методи та засоби національного виховання молодших школярів з використанням українських народних традицій та обрядовості, сприяючи їхньому гармонійному розвитку та формуванню патріотичних цінностей.
Відповідно до сформульованої мети вирішувалися такі завдання дослідження:
1) обґрунтувати теоретико-методичні основи національного виховання у процесі народознавчої роботи в початковій школі;
2) розглянути українські народні традиції та обрядовість як засіб національного виховання молодших школярів;
3) проаналізувати педагогічні умови та технології використання засобів народознавства у національному вихованні молодших школярів;
4) експериментально дослідити ефективність методики національного виховання молодших школярів засобами українських народних традицій та обрядовості;
5) розробити методичні рекомендації з використання засобів народознавства у національному вихованні молодших школярів;
Предмет дослідження - аціональне виховання молодших школярів засобами українських народних традицій та обрядовості.
Об'єкт дослідження - процес впливу українських народних традицій та обрядів на формування особистості молодших школярів в системі освіти.
Для досягнення намічених цілей були використані такі методи дослідження:
Теоретичні методи, які включали науковий розгляд ключових категорій дослідження, аналіз нормативно-правових актів, що стосуються патріотичного виховання. Також проводився аналіз та узагальнення філософських, психологічних, педагогічних знань та історичних джерел.
Емпіричні методи: психолого-педагогічне спостереження, бесіди, тестування, анкетування та інтерв’ю з молодшими школярами, вчителями, організаторами та шкільними психологами.
Практичне начення отриманих результатів полягає в аналізі сутності народознавчих засобів, їхній педагогічній цінності та ефективності, а також у вивченні теорії, методики та педагогічного досвіду їхнього застосування. Особливу вагу мають основні положення та результати дослідження, що стосуються можливості використання народознавчих засобів у національному вихованні молодших школярів.
Експериментальна база дослідження. Опорний заклад освіти «Червонослобідський ліцей». До експерименту було залучено 30 учнів початкової школи.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел.
Магістр