Зразок роботи
Актуальність роботи. Видатний канадський фізіолог Ганс Сельє визначив універсальну концепцію стресу, яка відтоді мала величезний вплив на різноманітні галузі науки, такі як психологія, медицина, соціологія та інші. Вивчення механізмів емоційного стресу, що виникає внаслідок прогресу та розвитку цивілізації, а також розробка методів подолання стресових ситуацій, стали особливо актуальними сьогодні. Наш організм, подібно до тисяч років тому, негайно реагує на складні життєві ситуації за допомогою системи нервової реакції, включаючи психічні аспекти.
«Сучасні життєві ситуації призводять до різкого зростання психологічних навантажень на людину, пов'язаних з його процесом сприйняття, особливо при недостатності інформації, зі складністю прийняття рішень, відповідальністю та небезпекою діяльності людини» [10]. «Крім того, різко збільшується патогенний вплив середовищних факторів на здоров'я людей» [12].
У цей час спостерігаються переважно негативні зміни у стані психічного здоров'я населення. Збільшується кількість випадків нервових і психічних захворювань, особливо тих, які виникають під впливом психічного стресу. Серед них - неврози, посттравматичні стресові розлади, психосоматичні захворювання, реакції характеру та патологічні реакції, а також реактивні психози та втрата особистісного розвитку. Наприклад, у найбільш розвинених країнах за останні роки показники поширеності психічних захворювань зросли в 10 разів і наразі становлять 303,7 на 1000 населення; особливо помітний їх приріст в неврозах (в 61,7 разів), алкоголізмі (в 58,2 рази) та олігофренії (в 30 разів). Різко зростає (катастрофічно останніми роками) кількість суїцидів (а більшість суїцидентів із психічними розладами), алкогольних психозів, алі хвороб залежності (і не лише хронічного алкоголізму, але наркоманії, токсикоманії), прикордонних (непсихотичних) форм психопатології, біля витоків яких теж часто стоїть психологічний та інший стрес; ці хворобливі залежності можуть маскувати інші психічні страждання.
Під час стресу виснаження захисних функцій організму, разом із негативним впливом різних факторів, сприяють частішому загостренню та більш несприятливому перебігу психічних захворювань. Однією з основних причин цього є спадкова схильність (такі як шизофренія, маніакально-депресивний психоз, епілепсія та інші). Хвороба розвивається в умовах, негативних для конкретної особи - як зовнішніх, так і внутрішніх обставин. Все, що стосується біографії людини, її життєвого досвіду, стереотипів реагування, ресурсів, стійкості або вразливості до стресів, може мати значення.
Сучасні спеціалісти, які займаються проблематикою стресу, використовують порівняно нові або абсолютно нові терміни для психічних розладів, що виникають у несприятливих соціальних умовах: такі як ноогенні, інформаційні неврози, генералізований тривожний розлад, посттравматичний стресовий розлад.
Тривога відіграє важливу роль, попереджаючи про небезпеку та мобілізуючи людину до конкретних дій. Фізіологічно вона функціонує як складна система, спрямована на реагування на загрози та їх запобігання. Певний рівень тривожності є нормальним явищем. Однак поява стійких ознак тривожності свідчить про розвиток психологічних порушень, які перешкоджають повсякденному життю людини.
Останнім часом, зі зростанням інтенсивності збройних конфліктів в Україні, збільшується кількість людей, які відчувають підвищену тривожність, стурбованість, невпевненість та емоційну нестійкість. Незважаючи на значний інтерес вчених до феноменів тривоги та тривожності, сучасні дослідження, присвячені аналізу цієї проблеми, залишаються актуальними та перспективними. Особливу увагу, на нашу думку, варто приділити вивченню тривожності як частини ПТСР та пошуку нових методів подолання тривожних станів.
Аналіз останніх досліджень з проблеми. У роботі Михайлова, Чугунова, Курило та Саржевського (2014) розглянуті медичні аспекти тривожності, включаючи прояви у рамках посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Науковці описали клінічні ознаки, діагностику, хід захворювання, механізми розвитку, принципи лікування та реабілітації у хворих на ПТСР. Робота Харченко та Шугай (2015) розглядає психологічні аспекти посттравматичного стресового розладу, пропонуючи теоретичні та практичні матеріали для надання першої психологічної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Ці матеріали можуть бути корисними для батьків та дітей, особливо в умовах активних військових дій. Додатково, вивчення загальнотеоретичних аспектів тривожності враховує роботи Блохіна (2021), Гаркавенко (2019), Ясточкіна (2020) та інших науковців. Навчально-методичний посібник Андрушко (2017) надає основні психокорекційні напрями, підходи, техніки та вправи через конкретні приклади.
Мета роботи. Узагальнити уявлення про особливості пролонгованого стресу в умовах війни як чинника виникнення тривожних розладів та особливості їх терапії.
Завдання дослідження:
1. Розглянути поняття та види стресу;
2.Проаналізувати основні теоретичні підходи до вивчення пролонгованого стресу в умовах війни як чинника виникнення тривожних розладів;
3.Провести експериментельне дослідження пролонгованого стресу в умовах війни як чинника виникнення тривожних розладів;
4.Сфорувати корекційну програму дослідження пролонгованого стресу в умовах війни як чинника виникнення тривожних розладів.
Об’єкт дослідження – пролонгований стрес.
Предмет дослідження – дослідження пролонгованого стресу в умовах війни як чинника виникнення тривожних розладів.
Практична значимість: результати дослідження можна використовувати у процедурах консультування і діагностики осіб котрі знаходяться в умовах війни, для корекції появи стресових та тривожних розладів.
Методи дослідження: теоретичні – огляд літератури; експериментальний: методики
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел. Текст роботи міститься на 98 сторінках, та включає 47 джерел, 10таблиць, 10 графіків, 5 додатків.
Магістр