0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Педагогіка вищої школи, відповіді на запитання до екзамену (ID:105610)

Тип роботи: інше
Дисципліна:Педагогіка
Сторінок: 31
Рік виконання: 2016
Вартість: 35
Купити цю роботу
Зміст
“ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ ТА ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ ВИКЛАДАЧА” 1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи як галузі педагогічної науки, її основні категорії. 2. Закономірності й принципи вищої освіти. 3. Сутність ступеневої освіти в Україні. Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти, їх характеристика. 4. Типи вищих навчальних закладів, мета і головні завдання їх діяльності. 5. Шляхи реформування вищої освіти в Україні, вдосконалення навчального і виховного процесів у вищих закладах освіти. 6. Дидактика вищої школи, її основні категорії. 7. Поняття про процес навчання. Типи навчального процесу у вищій школі. Структурні компоненти навчального процесу.
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Сутність, складові та зміст педагогічної культури викладача ВНЗ Нинішній викладач вищої школи має володіти високою за¬гальною й педагогічною культурою, бути довершеним професіо¬налом. Професіоналізм людини в будь-якій царині багато в чому залежить від рівня сформованості майстерності. Педагогічна майстерність — це досконале, творче виконан¬ня педагогами своїх професійних функцій на рівні мистецтва, в результаті чого створюються оптимальні соціально-психологічні умови для становлення особистості вихованця, забезпечення його інтелектуального та морально-духовного розвитку. Педагогічну майстерність не можна пов'язувати лише з якимось особливим даром, ототожнювати з вродженими якостями. Адже якості не передаються за спадковістю. Людина через генно-хромосомну структуру отримує лише задатки, генотипні утворення, що слугують передумовою розвитку і формування пев¬них якостей. До того ж педагогічна професія є масовою, і тут не можна покладатися на талант окремих індивідуальностей. Тому мав рацію А.С. Макаренко, коли зауважував, що "майстерність вихователя не є якимось особливим мистецтвом, що вимагає та¬ланту, але це спеціальність, якої треба навчитись, як треба на¬вчити лікаря його майстерності, як треба навчити музиканта"5. Педагогічна майстерність включає низку структурних ком¬понентів: морально-духовні вартості, професійні знання, соціаль¬но-педагогічні якості, психолого-педагогічні уміння, педагогіч¬ну техніку. Розглянемо сутність і зміст основних психолого-педагогічних умінь, викладача вищої школи. 1. Конструктивні вміння передбачають: — добір доцільних форм і видів діяльності; — добір дієвих методів і засобів виховного впливу; — планування перспективних етапів у керівництві студентсь¬ким колективом; — здійснення індивідуально орієнтованого підходу до вихо¬ванців. 2. Комунікативні вміння покликані забезпечити доцільність стосунків із суб'єктами навчально-виховного процесу, зокрема: — встановлювати педагогічно вмотивовані контакти зі студен¬тами, первинними колективами, батьками студентів, своїми ко¬легами; — регулювати міжособистісні стосунки студентів, відносини первинних колективів з іншими. 3. Організаторські вміння уможливлюють розв'язання пев¬них педагогічних завдань: — організовувати й керувати студентськими колективами, створювати оптимальні умови для їх розвитку; — забезпечувати педагогічно ефективну діяльність студент¬ських колективів; — надавати допомогу студентським громадським організаціям; — організовувати виховну роботу зі студентами в поза навчальний час. 4. Дидактичні вміння виявляються в тому, щоб: — пояснювати студентам навчальний матеріал на доступно¬му для них рівні сприймання; — керувати самостійною пізнавальною діяльністю студентів, сприяти розвитку їхніх пізнавальних інтересів, інтелектуальних можливостей, формувати дієві мотиви навчальної праці; — навчати студентів оволодінню ефективними й раціональ¬ними методами самостійної пізнавальної діяльності. 5. Перцептивні вміння (лат. perceptio — сприймання, пізнан¬ня, чуттєве сприйняття, розуміння й оцінка людьми соціальних об'єктів — інших людей, самих себе, груп та ін.) охоплюють: — здатність проникати у внутрішній світ студентів; розуміти їхній психічний стан; — спостережливість, що дає змогу розуміти реальний психіч¬ний стан студента в конкретній ситуації. 6. Сугестивні вміння (лат. suggestio — навіюю) становлять безпосередній емоційно-вольовий вплив педагога на вихованців з метою створення в них певного психічного стану, спонукання їх до конкретних дій. 7. Пізнавальні вміння включають: — вивчення індивідуальних особливостей фізичного, психіч¬ного й соціального розвитку студентів; — оволодіння новою науковою інформацією, раціональне ви¬користання її в науково-педагогічній роботі; — вивчення кращого педагогічного досвіду та його творче ви¬користання у власній викладацькій діяльності. 8. Прикладні вміння ґрунтуються: — на володінні технічними засобами навчання, зокрема ком¬п'ютерною технікою; — навичках творчості в галузі спорту, живопису, театраль¬ного, музичного мистецтва тощо. 9. Уміння в галузі психотехніки передбачають свідоме й до¬цільне використання надбань психології у сфері навчання, вихо¬вання й розвитку студентів.