Обдарованість дітей з аутизмом» (ID:1082100)

ВСТУП Проблема аутизму та аутистичних розладів не є новою для українського та світового суспільства. Проблема аутизму почала вивчатися, коли Г.Моцлі вперше описав цей розлад у 1867 році, а в 1911 році швейцарський психіатр Е.Блейлер вперше використав термін «аутизм» для опису егоцентричного мислення при шизофренії. Перший опис аутизму в ранньому дитинстві (РДА) був зроблений Лео Канеру, який узагальнив свої спостереження за розвитком «аномальних» дітей протягом п'яти років у 1943 році; у 1944 році австрійський психіатр Ганс Аспергер описав «високофункціональний аутизм»; у 1945 році термін «високофункціональний аутизм» був використаний для опису групи дітей, у яких був діагностований аутизм в ранньому віці. Багато вчених в Україні та за кордоном (Ф. Аппе, Е. Р. Баєнська, С. Барон-Коуен, Т. Пітерс, Д. Шульженко) продовжують вивчати аутизм і сьогодні. Незважаючи на те, що за останні два століття було проведено багато досліджень, вчені досі не дійшли єдиного висновку щодо основної етіології цього розладу. За даними Центрів з контролю і профілактики захворювань США, станом на 2012 рік 1 з 88 дітей у США страждала на аутизм, що на 23% більше, ніж у 2010 році, і на 78% більше, ніж у 2000 році. Оскільки в Україні немає загальної статистики, яка б відображала реальну кількість дітей та дорослих з розладами аутистичного спектру, ми вирішили дослідити поширеність аутизму в нашому місті Кривий Ріг на основі епідеміологічних досліджень (серії випадків, що проводяться в певному регіоні в певний час). За статистикою Криворізького психоневрологічного диспансеру, кількість випадків РАС з кожним роком зростає: у 2015 році було зареєстровано 34 дитини з РАС, у 2017 році – 42, у 2018 році – 45, у 2019 році – 49, у 2020 році – 45. Таким чином, кількість дітей з РДА з кожним роком збільшується. З кожним роком кількість дітей з РАС збільшується. Така поширеність викликає питання щодо прийняття суспільством цих особливих дітей. Чи не сприймається їхня особлива індивідуальність як вада, хвороба, яку треба вилікувати за будь-яку ціну? Чи не позбавляють цих особливих дітей можливості розвивати свої здібності і в майбутньому називатися обдарованими? Тому метою даного дослідження було теоретично та емпірично дослідити питання індивідуального розвитку обдарованості при аутизмі.