Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши наукову літературу з досліджуваної проблеми та відповідно до поставлених завдань, ми прийшли до наступних висновків.
Відповідно до першого завдання ми визначили, що основна мета формування елементарних математичних знань у дітей дошкільного віку полягає в тому, щоб дати їм математичні уявлення і початкові поняття, навчити їх найпростіших способів виконання математичних дій, сформувати відповідні уміння та навички, підготувати до самостійного застосування цих умінь при розв'язанні найрізноманітніших практичних і пізнавальних завдань, сприяти розвитку особистості в цілому. Проте й досі в методиці навчання математики в дитячому садку немає чітких показників математичного розвитку дітей дошкільного віку. Часто рівень математичного розвитку дитини визначають, виходячи передусім із обсягу, суми окремих знань, тоді як розвиток забезпечується системою цих знань. У зв'язку з цим дуже гостро стоїть проблема розробки принципів відбору та систематизації математичних знань.
Темпи формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку, якість знань і вмінь зумовлюється змістовим компонентом навчання, відповідністю програмового матеріалу рівню психічного й індивідуального розвитку дітей, доцільним поєднанням колективних та індивідуальних форм навчання.
Сьогодні особливо актуалізується проблема формування елементарних математичних уявлень у дітей з використанням матеріалізованих засобів навчання. Дитячі садки враховують цей інтерес і намагаються розширити знання дітей у цій сфері. Однак, знайомство зі змістом цих понять і формуванням елементарних математичних уявлень проводиться не завжди систематично, і звичайно, потребує вдосконалення.
Відповідно до другого завдання ми з’ясували, що питання математичного розвитку дітей дошкільного віку своїм корінням сягають у класичну педагогіку. У працях Ф. Фребеля, М. Монтессорі наведено вказівки щодо ознайомлення дітей з формою і величиною предметів, проте все це були лише висловлювання, які не мали наукового обґрунтування. Ф. Лебединцев заперечував будь-яке цілеспрямоване навчання математики. Він вважав, що числові уявлення виникають у дитини, головним чином, завдяки сприйняттю невеликих груп однорідних предметів, що є у навколишньому середовищі. Є. І. Тихеєва, Л. К. Шлегер вважали, що процес формування числових уявлень у дітей складний і тому необхідно навчати їх лічби. Провідним засобом навчання дітей лічби визнавалась гра. У працях М. Я. Морозової підкреслювалось, що знання про перші десять чисел дитина повинна засвоїти ще до школи і при цьому засвоїти без усяких систематичних занять та спеціальних прийомів навчального характеру. Ф. Н. Блехер включає до програми дитячого садка лічбу в межах десяти на спеціальних заняттях і лічбу до 20-30 у вільній діяльності. Вона вважає за необхідне ознайомити дітей із складом числа, порядковим числом, цифрами, навчити їх розв'язувати нескладні арифметичні приклади і задачі. Також, на її думку, рівень математичного розвитку дитини пов'язаний з рівнем її самостійно здобутих знань.
Г. М. Леушина розробила принципово новий, теоретико-множинний підхід у методиці навчання лічби. За вихідне поняття методики формування математичних уявлень у дошкільнят було прийняте не число, як це вважалось раніш, а конкретна множина. Практичні дії дітей з множиною розглядалися як початкові етапи лічильної діяльності.
У сучасних дослідженнях психологів і педагогів (П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, І.С Костюк, М.М. Поддьяков, О.Я. Савченко, М.В. Богданович, Л.П. Кочіна, Н.І. Непомняща) дедалі більше підкреслюється необхідність передавати дітям у процесі навчання узагальнені прийоми і способи діяльності.
Протягом останніх років методика формування елементарних математичних уявлень поповнилась теоретичними дослідженнями і різними конкретними рекомендаціями, що значно підвищило загальнорозвивальний ефект навчання. Однак, у теорії і практиці дошкільного виховання є низка нерозв‘язаних питань в контексті проблеми математичного розвитку дошкільників.
Відповідно до третього завдання ми з’ясували, що центральне місце у педагогічній технології М.Монтессорі належить дидактичному матеріалу, який є важливим засобом становлення фізичних і психічних функцій дитини, розвитку її творчості, уваги, волі, навчання письма та елементарної математики.
Усі матеріали математичної зони, яку виділила М.Монтессорі, спрямовані на те, щоб шляхом практичних маніпуляцій зі спеціальними дидактичними Монтессорі-матеріалами, дитина опановувала основними математичними поняттями. З їх допомогою дитина має можливість навчитися рахувати до 100, 1000 і більше, розуміти суть десяткової системи, оперувати поняттями «одиниця», «десяток», «сотня», «тисяча», записувати числа, виконувати арифметичні дії, не виключаючи множення і ділення, а також вивчати властивості геометричних фігур.
У математичній зоні дитина може систематизувати математичні поняття через середовище, де вона їх «переживає» фізично, конкретно. Завдяки чудовому матеріалу Монтессорі навчання математиці відбувається легко і математика не сприймається як складний предмет. Разом з тим, діти не тільки знайомляться з математичними символами і рахунком, але і одержують ясне розуміння суті десяткової системи і арифметичних дій, взаємозв'язку розрядів чисел. Спочатку дитина знайомиться з кількостями і символами до 10 за допомогою числових штанг, які можна перераховувати і порівнювати, шорстких цифр, веретен, цифр і кружечків.
На золотому матеріалі, найвідомішому Монтессорі-матеріалі, діти знайомляться з десятковою системою, вчаться операціям додавання, віднімання, множення і ділення чотиризначних чисел, освоюють порядковий рахунок. Діти із задоволенням займаються із золотим матеріалом М.Монтессорі. Вирішуючи приклади з чотиризначними числами, вони встигають поспілкуватися, попустувати, витягнути жереб, кому цього разу бути ведучим.
Магістр