Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Образотворча діяльність дитини, яку віна тільки починає опановувати, потребує кваліфікованого керівництва. Але щоб розвинути у кожного вихованця творчі здібності, закладені природою, педагог повинен сам розбиратися в образотворчій мистецтві, в дитячій творчості, володіти необхідними способами художньої діяльності. Педагог повинен сам володіти образотворчими навичками і вміннями.
Образотворча діяльність дошкільників повинна носити емоційний творчий характер. І педагог створює для цього всі умови: він, перш за все, забезпечує емоційно-образне сприйняття дійсності, формує естетичні почуття і уявлення, розвиває образне мислення і уява.
Зміст педагогічного процесу багато в чому визначається соціальним замовленням. Суспільство, розвиваючись, диктує нагальну потребу у підготовці фахівців, які можуть бути затребувані в нових соціально-економічних умовах. Це впливає і на формулювання завдань навчання і виховання, і на визначення змісту педагогічного процесу, і на вибір адекватних методів і засобів. На сучасному етапі розвитку суспільства досить чітко виражена потреба у фахівцях, що володіють високим рівнем розвитку творчого потенціалу, умінням системно ставити і вирішувати різні завдання.
Творчість, як найважливіший механізм пристосування, в більш широкому плані можна розглядати не тільки як професійну характеристику, але і як необхідна особистісна якість, що дозволяє людині адаптуватися в швидко мінливих соціальних умовах і орієнтуватися у все більш розширюється інформаційному полі.
Отже, творче системне мислення, як найважливіша характеристика творчої особистості, - необхідна якість людини нової епохи, людини XXI століття. Успішність формування творчого системного мислення в процесі професійної освіти багато в чому визначається рівнем сформованості основних компонентів творчого мислення на більш ранніх етапах формування особистості.
Шлях становлення методики образотворчої діяльності в перші десятиліття радянської влади був важкий і проходимо в гострій боротьбі з ідеалістичними теоріями. Великого поширення в цей період мала система Фрідріха Фребеля, яка ґрунтувалася на ідеалістичному розумінні розвитку дитини. Фребель вважав, що розвиток - це безперервний процес розкриття божественної суті закладеної від народження в кожній людині. Їм було запропоновано велику кількість різних образотворчих матеріалів, але дії дітей з цими матеріалами були суворо регламентовані.
З кінця XIX в дитячий малюнок привернув до себе увагу вчених різних напрямків - психологів, педагогів, етнографів, мистецтвознавців, істориків як у нас в Україні, так і за кордоном. Дитячий малюнок розглядався як об'єктивний матеріал для вивчення психології дітей, для з'ясування їх загальних та індивідуальних особливостей.
За кордоном один за одним з'являються праці з психології дитинства, в яких велике місце відводиться аналізу дитячого малюнка (Д. Селлі, Н. Браушвінг, Р. Лашпрехт та ін.)
Першим автором, який присвятив свою працю «Діти - митці» (1887 р.) психологічному аналізу дитячих малюнків, був італійський мистецтвознавець Коррадо Річі. Вивчивши велику кількість дитячих малюнків, він дав характеристику своєрідності образотворчого творчості дітей. Але в його роботі і роботах його послідовників основним пороком була ідеалістичне розуміння шляхів розвитку дитячого малюнка. Дитячі малюнки часто оцінювалися як твір мистецтва, що мають велику естетичну цінність, ніж роботи дорослих.
Мета дослідження: вивчення значення гри в системі навчання дошкільнят образотворчої діяльності.
Завдання дослідження:
1. Вивчити теоретичні основи і аспекти дослідження;
2. Виявити особливості формування умінь і навичок дітей молодшого дошкільного віку на заняттях малювання;
3. Розробити рекомендації щодо вдосконалення умінь і навичок з образотворчої діяльності для вихователя молодшого дошкільного віку.
Об'єктом дослідження виступає молодший дошкільний вік.
Предметом дослідження є гра дошкільнят на заняттях малювання.
Гіпотеза дослідження: гра на заняттях малювання допомагає формувати творчу особистість дошкільнят, якщо зміст навчальних завдань буде поєднувати у собі практичну, інтелектуальну і емоційно-оцінну діяльність.
Методи дослідження. Під час написання курсового дослідження нами були використанні наступні методи: теоретичний аналіз літератури та метод спостереження.
Практична значимість дослідження полягає в розробці методики формування творчої особистості дошкільнят в процесі гри на заняттях малювання. Отримані результати можуть бути використані в розробці програм з навчання для дитячого саду, а також для педагогічних навчальних закладів.
База дослідження: Дитячий навчальний заклад №95, м. Миколаєва.
