Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Українська національна (етнічна) ідея відіграє велику роль у всій педагогічній спадщині нашого народу. Вона надихала освітніх діячів, педагогів на вірне служіння рідному народу. Дослідження витоків, становлення та розвитку національної системи виховання, вітчизняної педагогіки є першорядною проблемою, від розв'язання якої значною мірою залежить вихід України на сучасний рівень світових стандартів у галузі освіти і виховання.
Україна має багаті й різноманітні вітчизняні педагогічні традиції. Починаючи ще з епохи Трипільської культури (ІУ-Ш тис. до н. е.), українці та їхні предки створили багатий фольклор, міфологію, багатогранне народне мистецтво, глибинну символіку, національні традиції, які як основні засоби народної педагогіки, виховної мудрості, успішно виховували підростаючі покоління в самобутньому національному, гуманістичному, демократичному дусі. Щоб зберегти волю і свободу рідного народу, поглиблювати національну самобутність українців, утверджувати їх у світі, виникала історична потреба у формуванні духовно багатих, сильних духом, фізично здорових і шляхетних людей, які палко любитимуть Україну, будуть жертовно боротися з чужоземними загарбниками.
Справжнім феноменом патріотизму в історії України стало запорізьке козацтво. Воно глибоко і різнопланово вплинуло на історичну долю українського народу, на формування національної самосвідомості. Багатовіковий визвольний козацький рух покликав до життя унікальне явище не лише української та східнослов'янської, а й світової культури - козацьку педагогіку.
Козацька педагогіка як невід'ємна складова української етнопедагогіки акумулювала в собі вироблені віками та апробовані часом традиції виховання молоді. Широко практиковані навчання і виховання козацьких дітей мали дуже багато національно самобутнього (в цілях, завданнях, традиціях, засобах впливу на особистість тощо). Їх відрізняли цілісність, багатство ідей і настанов козацької виховної мудрості, що становили собою і теоретичну, і практичну частини специфічної та самобутньої козацької педагогіки.
Велику цінність для розвитку козацької педагогіки мають наукові праці, історичні дослідження козаччини М. Костомарова, В. Антоновича, М. Аркаса, Д. Дорошенка, І. Огієнка, а також високоідейні художні твори Т. Шевченка, А. Чайковського, Б. Грінченка, В. Симоненка, Л. Костенко, І. Драча, Д. Павличка, в яких описано вікові традиції українського народу, його велич та красу, мужність і стійкість при захисті своєї Вітчизни.
Метою курсового дослідження є дослідження витоків козацької педагогіки та визначення її специфіки.
Виходячи з мети перед нами постають наступні завдання:
дослідити сутність козацтва як суспільний, історичний та культурний феномен;
визначити сутність та особливості козацької педагогіки;
визначити шляхи впровадження козацької педагогіки в практику школи.
Основні методи дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної, методичної й спеціальної літератури за проблемою дослідження; вивчення досвіду роботи викладачів.
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Магістр