Специфіка спілкування дошкільників з ровесниками (ID:1126073)

ВСТУП Спілкування представляє собою спосіб вираження стосунків та взаємодії між людьми. Ціль спілкування - це те, що приводить людину до виявлення певної активності. Наприклад, мати може вжити голосу чи жестикулювати, щоб попередити дитину про можливу небезпеку. В природі деякі тварини можуть також передавати важливі сигнали стада через спілкування. У випадку людей, ціль спілкування може бути дуже різноманітною. Вони можуть обмінюватися об'єктивними знаннями про світ, навчати один одного, узгоджувати розумні дії та встановлювати особисті і професійні відносини. Люди передають один одному інформацію, знання, навички та вміння через спілкування. Це багатопланове явище, яке різниться за своїм змістом та формами. У спілкуванні виділяються дві основні категорії: вербальне і невербальне. Невербальне спілкування включає міміку, жести та пантоміміку, а також безпосередні сенсорні або тілесні контакти. З іншого боку, вербальне спілкування - це форма спілкування, характерна лише для людини, і вона передбачає здатність користуватися мовою. Щодо комунікативних можливостей, вербальне спілкування значно багатше ніж будь-який вид невербального спілкування, хоча останнє не може повністю замінити перше в житті людини. Спілкування має велике значення у формуванні людської психіки, розвитку розумової культури та вихованні. Взаємодія з психологічно розвинутими особистостями допомагає людині розвивати свої когнітивні здібності та якості. Активне спілкування з розумними особистостями сприяє її власному становленню. Якщо б людина була відірвана від спілкування з іншими людьми з самого народження, вона не могла б стати цивілізованою, культурно і морально розвиненою особистістю. Вона залишалася б напівзвіром, подібним до людини тільки з фізичної точки зору. Особливу вагомість для психічного розвитку дітей має їх взаємодія з дорослими на початкових етапах онтогенезу. Розумовий розвиток дитини розпочинається з актів спілкування, які стають першими формами її соціальної активності та забезпечують отримання необхідної інформації для особистісного зростання. Останніми роками педагоги і психологи виявляють значний інтерес до проблем взаємин дітей. Вчені та практики аналізують різні аспекти цієї складної проблеми, включаючи особливості дитячих взаємин на різних вікових етапах та пошуки найбільш ефективних методів їх формування. Це цілком обґрунтовано, оскільки позитивні взаємини мають велике значення для морального виховання нового покоління громадян суспільства. Індивідуальний розвиток дитини не може бути вивчений і розглянутий окремо від її спілкування з дорослими та сверстниками. Під час отримання досвіду спілкування з іншими людьми формується основа моральних якостей особистості. Дитячі взаємини виникають і формуються під час спільної діяльності, існує тісний зв'язок між рівнем взаємин та рівнем активності дітей. Гра є однією з форм організації діяльності дітей і сприяє виникненню різних видів взаємодії між ними. Саме взаємодія під час спільних ігор визначає здатність дітей вступати в групу гравців, виконувати певні ролі, встановлювати дружні стосунки та дотримуватися правил. Гра сприяє вихованню гуманного ставлення дітей один до одного, взаєморозумінню, усвідомленню вимог товаришів та вихователів і навичкам враховувати інші думки та інтереси. Дослідження взаємин дітей дошкільного віку з однолітками є актуальною проблемою і представляє інтерес для багатьох вчених. Об’єктом дослідження даної роботи є саме ця категорія спілкування. Предметом дослідження є розгляд динаміки мотивів спілкування в дошкільному віці. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування проблеми спілкування та практичне виявлення особливостей взаємодії між однолітками на ранньому етапі дитинства. Завдання дослідження включають в себе з'ясування стану вивчення проблеми в наукових дослідженнях у сфері психології та педагогіки, а також виявлення мотивів, які підтримують взаємодію між дошкільнятами.