Формування духовної культури школярів (ID:1126259)

ВСТУП Проблема формування духовної культури школярів є актуальною, і належить до проблеми соціального характеру, оскільки пов`язана с таким поняттям, як формування особистості. В наш час дуже часто можна почути заклики про підняття національної свідомості людини, та виховання справжнього громадянина. А поштовхом і основою для цього є, в першу чергу, виховання духовної особистості. Школі потрібно змалку турбуватися про духовний світ дитини. Саме тоді країна буде бачити молодь – як майбутнє нашої нації, рушійну силу, яка спроможна вирішити проблему держави не на свою користь, молодь із своїми вищими моральними, естетичними канонами та ідеалами. Адже від її ставлення до надбань культури залежить нині духовне оновлення нашого суспільства, зміст її цінних орієнтацій і майбутнє. Наше суспільство переживає період стрімких. далекосяжних змін: технологічний прогрес, міжнародну торгівлю, розвиток комунікацій, світову конкуренцію. Усе це вимагає дотримання високих моральних чеснот. Тому духовний розвиток молоді дуже важливий у наш час. Адже ми спостерігаємо, що світ став бездуховним. Як показали дослідження, 65% сучасних батьків не мають найменшого уявлення про педагогіку. Вся їх турбота про дітей зводиться лише до матеріальних здобутків, а звідси духовна деградація молоді. У неї зовсім немає поваги до минулого та надбань наших предків, зараз для учня вчитель не авторитет. Головне для молоді – розваги, а не прочитання книги, перегляд вистави у театрі. Сучасні учні зовсім не живуть за моральними законами, не прагнуть досягти високих цілей. І тому виховання людини, яка б протистояла економічним труднощам, духовній деградації, моральному та фізичному виснаженню має на себе взяти школа. Авжеж школа – це той єдиний осередок, який зможе вплинути на учня духовно. Проблема формування духовної культури школярів – одна з головних проблем нашої держави. Тому, що успішний розвиток демократичних процесів в Україні залежить від багатьох умов, серед яких провідне місце посідає духовне відродження громадян, гармонізація соціального життя нації. Адже саме духовна культура надає надзвичайності усім психічним характеристикам людини. Духовна культура – творча спрямованість, наснага, енергія людини. Особистість має право на самостійність, на індивідуальність. Однак для пробудження і подальшого духовного розвитку індивіда потрібно створити відповідні умови. І питання це – надзвичайно важливе, оскільки духовна культура визначає спрямованість усіх розумових, емоційно-чуттєвих, вольових якостей людини, її здатність до самоусвідомлення себе, як особистості. Пріоритети у домінуючих рисах майбутнього покоління – ця дилема все гостріше постає перед освітою. Вивчаються і пропонуються різні варіанти, що до формування духовної культури в школярів. Наприклад, духовна реабілітація особистості може бути здійснена засобами культури, зокрема, через проникнення у світ мистецтва. Якщо спиратись на положення висловлене Г.Силач, що діяльнісне перетворення культури у внутрішній духовний світ людини визначає міру духовної культури людини, її духовне багатство, істинне єство як “духовної істоти”.[6, c 170] Проблема духовної культури належить також до числа основних психологічних проблем. Життєво важливі задачі, котрі стоять перед сучасною цивілізацією – це подолання соціальної й національної несправедливості, припинення національної кризи – а це потребує (корінного) перетворення свідомості багатьох людей, тобто нового духовного відродження суспільства. А сьогодні дуже важливо для нашої держави, щоб кожен її громадянин, піднявся над своїми власними проблемами, і намагався збагатитися духовно. Взагалі проблеми духовної культури торкалися багато років тому. Про це свідчать праці педагогів минулого: Я.А.Каменського, Г.Г.Песталоці. А.Дистервега, В.О.Сухомлинського. Вони одностайно виділили головні фактори. які впливають на духовне виховання школярів: праця. сім`я, школа, вчитель. На сучасному етапі проблемою духовної культури займаються багато вчених, серед яких: О.Майкіна, Г.Сагач, Т.Зазюн, С.Соловейчик, І.Зеліченко. Саме тому ми обрали тему: “Формування духовної культури школярів”, тому ця проблема є однією з головних у нашій державі. Адже суспільство й держава не можуть існувати, нормально виконувати свої функції без певної системи гуманістичних. духовних цінностей. Оволодіння школярівською молоддю духовними цінностями підносять свідомість особистості на вищий щабель, наповнюють життя й діяльність високими громадськими цілями. Духовна культура зміцнює єдність усього суспільства, забезпечує подолання труднощів на шляху його розвитку. Саме школа формує майбутні покоління, а від цього залежить розвиток і розквіт нашої держави. Об`єкт дослідження – формування духовної культури школярів у навчальному процесі. Предметом дослідження є педагогічні умови, що забезпечують формування духовної культури у школярів. Мета – виявити та методом експерименту перевірити педагогічні умови, що забезпечують формування духовної культури школярів у навчальному процесі. Гіпотеза – формування духовної культури школярів у навчальному процесі буде успішним, при створенні таких педагогічних умов: - врахування індивідуальних і вікових особливостей школярів; - організація колективної діяльності школярів; - врахування активності школярів; - застосування активних форм навчання, та різноманітних ситуацій, які формують духовна культура школярів; - використання міжпредметних зв`язків. Висунуте припущення зумовило необхідність вирішення таких завдань: 1. Вивчити стан проблеми формування духовної культури школярів у науковій літературі, та в практичній діяльності школи. 2. Теоретично розробити, та методом експерименту перевірити систему роботи школи по формуванню духовної культури школярів. 3. Виявити та експериментально перевірити комплекс педагогічних умов, що забезпечують необхідний рівень сформованості духовної культури школярів. 4. Спираючись на дослідження, розробити методичні рекомендації вчителю української мови й літератури. Методи дослідження: 1. Емпіричні методи: бесіда, спостереження, анкетування, метод експертних оцінок, діагностика робіт. 2. Педагогічний експеримент. 3. Методи якісного й кількісного аналізу експертних даних Основний метод – педагогічний експеримент. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі гімназії № 4 м. Миколаєва й охопила 64 учня 9-х класів.