Система роботи школи з обдарованими дітьми (ID:1129734)

ВСТУП Актуальність дослідження. Обдарованість як і раніше залишається загадкою для більшості дітей, вчителів і багатьох батьків. Для широкої громадськості ж найбільш важливими проблемами є не стільки наукові підстави обдарованості, скільки насамперед їх реальні життєві прояви, способи виявлення, розвитку й соціальної реалізації. Турбота про обдарованих дітей сьогодні - це турбота про розвиток науки, культури й соціального життя завтра. Існує думка, що обдаровані діти не мають потреби в допомозі дорослих, в особливій увазі й керівництві. Однак в силу особистісних особливостей такі діти найбільш чутливі до оцінки їх діяльності, поведінки й мислення, вони більше сприйнятливі до сенсорних стимулів і краще розуміють відносини й зв'язки. Обдарована дитина схильна до критичного відношення не тільки до себе, але й до навколишнього. Тому педагоги, що працюють із обдарованими дітьми, повинні бути досить терпимі до критики взагалі й особистої зокрема . Талановиті діти часто сприймають невербальні сигнали як прояв неприйняття себе навколишніми. В результаті може здатися що така дитина відволікається, непосидюча, постійно на все реагує. Для них не існує стандартних вимог (все як в усіх), їм складно бути конформістами, особливо якщо існуючі норми й правила йдуть врозріз з їх інтересами й здаються безглуздими. Для обдарованої дитини твердження, що так прийнято, не є аргументом. Обдаровані діти досить вимогливі до себе, часто ставлять перед собою не здійсненні в цей момент цілі, що призводить до емоційного розладу й дестабілізації поведінки. Такі діти нерідко з недостатньою терпимістю ставляться до дітей, що стоять на щабель нижче їх у плані розвитку здібностей. Вже існують способи виявлення таких дітей, виробляються програми допомоги їм у реалізації своїх здібностей. Однак проблема діагностики й розвитку високо обдарованих і талановитих дітей на всіх етапах їхнього навчання, проблема розуміння дітьми своєї обдарованості й особистої відповідальності за творчу самореалізацію, проблема навчання та всебічного розвитку таких дітей існує. Питаннями обдарованості дітей займалися закордонні й вітчизняні психологи. Відомі дослідження в області психології творчої обдарованості американців Дж.Гилфорда, П.Торренса, Ф.Баррона, К.Тейлора. На основі ідей психологів Дж.Кэррола й Б.Блума їх послідовниками була розроблена методика навчання обдарованих дітей. Вивченням особливо обдарованих дітей займався Ж.Брюно. («Обдаровані діти: психолого-педагогічні дослідження й практика»). Проблеми обдарованості вивчали й вітчизняні психологи: Матюшкин А.М. у роботі «Концепція творчої обдарованості» й ін., Шумакова Н.Б. у ряді своїх робіт, Чистякова Г.Д. у статті «Творча обдарованість у розвитку пізнавальних структур», Юркевич В.С. в «Проблемах діагнозу й прогнозу обдарованості в роботі практичного психолога». Величезну роботу, як теоретик зроби В.А. Моляко. Він глибоко вивчив проблеми психології творчості. Особливо цінна його розробка підходу до вивчення обдарованості, де він найбільш повно структуризував це психологічне явище. Об’єкт – обдарованість: суть, види, принципи. Предмет – особливості навчання обдарованих учнів. Мета – полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми обдарованості учнів. Завдання:  розглянути погляди вчених на проблему обдарованості;  обґрунтувати форми і методи роботи з обдарованими дітьми;  розглянути специфіку навчання;  провести дослідження для виявлення обдарованості. Гіпотеза – на реалізацію творчого потенціалу обдарованих дітей і задоволення потреби у емоційно-вольовій сфері впливають батьки. Базою дослідження: виступає Адамівська ЗОШ I-III ступенів.