0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Конкурентні переваги України на світовому ринку освітніх послуг (ID:1131516)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Педагогіка
Сторінок: 46
Рік виконання: 2019
Вартість: 140
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ: ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РЕГІОНІ 7 1.1. Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження 7 1.2. Основні дефініції курсової роботи 19 1.3. Вища освіта, як інтелектуальний осередок 22 Висновки до І розділу: 24 РОЗДІЛ ІІ. КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА УКРАЇНИ 27 Висновки до ІІ розділу 32 РОЗДІЛ ІІІ. РОЗВИТОК ОСВІТИ В СУЧАСНИЙ ПЕРІОД ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. ВСТУП УКРАЇНИ ДО БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ 34 Висновки до ІІІ розділу 39 ВИСНОВКИ 40 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 44
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність дослідження. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. у кожній країні Європи й світу йдуть пошуки шляхів покращення якості вищої освіти у відповідності з новими соціально-економічними потребами й очікуваннями суспільства. Однією з найважливіших сфер розвитку євроінтеграції є сфера вищої освіти, де вона набула форм Болонського процесу. На сьогодні 46 європейських країн, включно з Україною, є його учасниками. Крім того, значна кількість міжнародних організації підтримують ідеї процесу та сприяють його реалізації. Болонський процес (БП) - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної сфери європейської вищої освіти до 2010 року. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 році з підписання Болонської декларації. Передумовою її створення стало підписання Великої Хартії європейських університетів. Кінець ХХ – початок ХХІ століття відзначений в Україні прискоренням розвитку сектору вищої освіти: кількість студентів наблизилася до показників провідних країн Західної Європи – Німеччини, Великобританії, Франції та Італії; значно зросла кількість молоді, яка після закінчення середньої школи вступає до вищих навчальних закладів (ВНЗ); вектор державної освітньої політики спрямовано на формування розвиненої і самодостатньої людини, професіонала і особистості. На практиці це означає, що заплановано підвищувати освітній рівень суспільства, забезпечувати високу якість освіти та професійну мобільність випускників ВНЗ на ринку праці. Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті такі завдання реалізуються в умовах значної інтенсифікації європейських інтеграційних процесів. В статті аналізується потреба та перебіг впровадження інновацій (інноваційного розвитку) в систему вітчизняної освіти; здійснюється порівняння можливостей приватних та державних закладів освіти; обґрунтовуються першочергові завдання інноваційного розвитку освіти. Розвиток вітчизняної освіти здійснюється за нормативами європейських домовленостей, продиктованих викликами сучасної епохи. Його характеризують висока динамічність і суперечливість, поєднання традицій та інновацій, запозичення досвіду розвинених країн Європи і світу й з опорою на власний досвід, особливо, накопичений в останнє двадцятиріччя. Сучасна освіта докорінно відрізняється від освіти індустріальної епохи. Як зазначає В.Андрущенко, «в сучасних умовах активно формується нова парадигма освіти, в якій на перший план висувається завдання не просто дати студенту певну суму знань, навичок, а розвинути у нього творчі здібності, мобільність, навчити його оперативно добувати і використовувати інформацію, тобто повноцінно жити і працювати в умовах інформаційного суспільства». Протягом останніх років з’являються дисертації з педагогіки, які стосуються саме конкурентних переваг України на світовому ринку освітніх послуг, а також модульної системи організації навчального процесу у вищу освіту України (О.О.Безносюк, Л.І.Костельна, Н.І. Шиян, Т.Д.Мишковська, В.О.Зінкевичус, Л.М.Романишина, І.М.Романюк та ін). Навчально–методична література (В.П.Андрущенко, В.Г.Кремень, Р.М.Вернидуб, А.П.Кудін, В.С.Журавський, М.З.Згуровський, М.Ф.Степко, Б.В.Клименко, Л.Л.Товажнянський, С.М.Гончаров, Д.В.Табачник, І.В.Мороз, О.Г.Ярошенко), окремі статті і виступи науковців (А.А.Сбруєвої, А.В.Підаєва, В.Г.Передерія та ін.) містять детальну інформацію про основні етапи та цілі Болонського процесу, але все ще відсутні системні дослідження прихованих і дуже важливих тенденцій розвитку європейської освіти, одним із проявів яких є спроба створення європейського простору вищої освіти і науки. Отже, недостатня вивченість в Україні новітніх тенденцій розвитку вищої школи європейських країн стала поштовхом для здійснення курсового дослідження на тему «Тенденції розвитку освіти в Україні регіоні». Мета дослідження. Проаналізувати розвиток освіти в Україні регіоні в межах Болонського процесу, обґрунтувати його сучасні та перспективні тенденції розвитку. Визначити конкурентні переваги України на світовому ринку освітніх послуг. Завдання дослідження:  проаналізувати науково-педагогічну літературу з проблеми дослідження та основні дефініції курсової роботи;  визначити тенденції розвитку ринку освітніх послуг, обґрунтувати процес становлення навчальних реформ ВНЗ, визначити їх значення;  зробити компаративний аналіз розвитку навчальних закладів в країнах Західної Європи та України у контексті болонських реформ. Об’єкт дослідження. Україна на світовому ринку освітніх послуг Предмет дослідження. Аналіз розвитку української освіти порівнюючи з країнами Європи. Методи дослідження. структурно-порівняльний аналіз наукових та документальних джерел (з метою зіставлення даних з досліджуваної проблематики), хронологічно-системний та проблемно–пошукові методи (для дослідження еволюції цілей, обґрунтування тенденцій розвитку Болонського процесу), ретроспективний логіко-системний аналіз (для дослідження історико-термінологічних аспектів проблеми «якість освіти»), кількісний (для дослідження кількісних характеристик середньої і вищої освіти України та західноєвропейських країн). Наукова новизна роботи полягає в тому, що:  вперше проаналізовано зв’язок проблеми забезпечення якості вищої освіти з явищами підвищення ролі і поширення демократичних засад організації соціуму і перетворення вищої освіти з елітарної в загальну;  набув подальшого розвитку аналіз розвитку вищої освіти саме країн-ініціаторів Болонського процесу. Вперше вивчена можлива роль тенденції професіоналізації вищої освіти як фактору розширення Болонського процесу на систему вищих професійних закладів освіти;  здійснений порівняльний аналіз відповідності кількісних і структурних характеристик вищих рівнів системи освіти до європейських стандартів. Теоретичне значення дослідження. Полягає в обґрунтуванні висновків щодо відповідності національної освіти рівню європейських стандартів середньої і вищої школи та вимогам Болонського процесу, стосовно якості вітчизняних атестатів і дипломів в європейському вимірі. Практичне значення дослідження: положення та результати курсової роботи можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях з порівняльної педагогіки, при розробленні навчального курсу «Вища освіта України та Болонський процес», спецкурсів та спецсемінарів з питань модернізації вищої освіти України в контексті Болонського процесу, при написанні підручників та навчальних посібників. Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел – 35.