0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Психолого-педагогічні умови формування конфліктологічної компетентності вчителя загальноосвітнього закладу (ID:1133799)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Педагогіка
Сторінок: 38
Рік виконання: 2019
Вартість: 140
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ Вступ ………………………………………………………………………….3 Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми 1.1.Поняття конфлікту і його соціальна роль ………………….7 1.2.Особливості конфліктів в класних колективах …………….10 1.3.Можливі психопрофілактичні заходи попередження і усунення між особових конфліктів в класі …………………………………………………16 Розділ ІІ. Експериментальна перевірка педагогічних умов формування конфліктологічної компетентності вчителя …………………20 Висновки ………………………………………………………………….…..28 Список використаних джерел ………………………………………….…...32 Додатки ………………………………………………………………….……36
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність дослідження. Складні й суперечливі процеси, які відбу-ваються в Україні на межі третього тисячоліття, вимагають підвищення рівня професіоналіз¬му освітян. Особливо високі вимоги ставляться до компетентності вчителя (закони України “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, Державна програма “Вчитель”, Націонал¬ьна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті). Однією із складових профе¬сійно-педагогічної компетентності є конфліктологічна компетентність, яка передбачає здат¬ність учителя ефективно взаємодіяти з іншими людьми, досягати консенсусу, запобігати і розв’язувати проблемні й конфліктні ситуації на засадах гуманності, толерантності, відпові¬дальності, співпраці. Актуальність формування конфліктологічної компетентності вчителя підсилюється значним зростанням кількості міжособистісних конфліктів у системі освіти. Разом з тим ознайомлення з результатами теоретичних напрацювань учених і практикою здійснення на¬вчально-виховного процесу в освітніх закладах свідчить, що серед освітян спостерігається досить низький рівень конфліктологічної культури, що призводить до високої конфліктоген¬ності педагогічного середовища і стресогенності всіх учасників взаємодії в освітніх закладах. Це підтверджується і даними проведених мною опитувань 240 учителів миколаївських шкіл. Приблизно одна третина педагогів у професійній діяльності досить часто стикається з конфліктами, які мають негативні руйнівні наслідки. До того ж, більшість учителів не воло¬діє методами розв’язання конфліктів, тому багато з них залишаються неврегульованими. Так, кожний п’ятий респондент у взаєминах обирає стратегію, орієнтовану лише на відкрите жорстке протиборство; близько 20 % обирають модель уникання, тобто “не помічають” наяв¬ні суперечності, не прагнуть віднайти спосіб їх розв’язання. Більше чверті опитаних не змогли визначити свою позицію, і лише кожний третій віддає перевагу співпраці, компро¬місу, прагнучи відшукати конструктивний спосіб розв’язання проблеми. Отже, практика школи вимагає розв’язання проблеми підготовки професійно компе¬тентних педагогічних кадрів, які володіють методами передбачення, запобігання, регулю¬вання конфліктів, що виникають у педагогічному процесі загальноосвітніх навчальних за¬кладів. Формування конфліктологічної компетентності вчителя як складової професійної є одним з основних завдань порівняно нової галузі наукової дисципліни – педагогічної конф¬ліктології, що інтегрує систему принципів, наукових знань, форм і методів таких галузей, як загальна конфліктологія, соціологія, психологія, деонтологія, педагогіка. Аналіз психолого-педагогічної літератури, досліджень із загальних питань конфлікто¬логії, педагогічної конфліктології, а також проблем професійної компетентності вчителя свід¬чить, що проблема конфлікту і пов’язаних з ним явищ, формування конфліктологічної компетентності педагога вивчаються в таких основних напрямах: • обґрунтування теоретико-методологічних засад дослідження проблеми конфліктів у педагогіці, основ педагогічного управління конфліктами (А.Анцупов, О.Бєлкін, В.Журавльов, О.Іонова, І.Коваль, Є.Тонков та інші); • розкриття сутності конфліктів у шкільних колективах, причин їх виникнення, шляхів запобігання і розв’язання, зокрема в учнівському середовищі (А.Анцупов, В.Афонькова, Г.Балл, В.Басова, С.Гиренко, В.Журавльов, А.Зосимовський, О.Ковальов, Я.Коломинський, М.Рибакова, Є.Родченкова, О.Слапогузова, Є.Хаустова, А.Шкіль, Є.Шумилін та інші); у вза¬єминах “учитель-учні” (О.Бєлкін, О.Гаврилюк, О.Гуменюк, Ю.Костюшко, В.Кушнірюк, М.Рибакова, Б.Хасан, Ю.Черненький, Є.Юрківський та інші), „учитель-батьки” (Ш.Дундуа), “учитель-учитель” (О.Бєлкін, В.Жаворонков, І.Зиміна, Г.Карпова, Т.Чистякова та інші); • конфліктологічна підготовка педагогів і майбутніх учителів (Г.Антонов, С.Баникіна, М.Васильєва, О.Лукашонок, С.Мусатов, М.Рибакова, Г.Пльотка, Л.Порохня, В.Семиченко, Н.Щуркова та інші). Разом з тим у педагогічній науці не розкрито сам процес формування конфліктологічної компетентності педагога, який забезпечує готовність учителя до здійснення педагогічно доцільної взаємодії, безконфліктного спілкування з іншими учасниками педагогічного процесу – учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією. Такий стан наукового знання зумовлює необхідність розв’язання суперечностей, що об’єктивно мають місце в теорії і практиці педагогіки: • між наявністю різноманітних конфліктів у шкільній практиці й нездатністю педагогів запобігати та конструктивно розв’язувати їх; • між потребою теоретичного і практичного забезпечення готовності вчителя до конструктивного розв’язання конфліктів та відсутністю цілеспрямованої організації його конфліктологічної підготовки; • між необхідністю розробки й впровадження ефективних засобів, форм і методів формування конфліктологічної компетентності й превалюванням у системі освіти традиційних підходів до навчання педагогів. Таким чином, актуальність проблеми, об’єктивна потреба у формуванні конфліктологічної компетентності педагогічних кадрів, відсутність науково-методичного обґрунтування процесу конфліктологічної підготовки, технології її реалізації зумовили вибір теми дослідження – “Педагогічні умови формування конфліктологічної компетентності вчителя загальноосвітнього навчального закладу”. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування конфліктологічної компетентності вчителя та експериментально перевірити технологію їх реалізації. Відповідно до мети дослідження визначені такі завдання: • з’ясувати на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури основні підходи до розгляду поняття конфлікту та особливості прояву конфліктів у шкільних колективах; • науково обґрунтувати сутність і структуру конфліктологічної компетентності вчителя; • теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування конфліктологічної компетентності вчителя; • розробити та експериментально перевірити технологію реалізації педагогічних умов; • уточнити критерії, показники і рівні сформованості конфліктологічної компетентності вчителя; • розробити науково-методичні матеріали для вчителів і директорів загальноосвітніх навчальних закладів з питань конфліктологічної підготовки педагогів. Об’єкт дослідження – процес формування конфліктологічної компетентності вчителя. Предмет дослідження – педагогічні умови формування конфліктологічної компетентності вчителя та забезпечення їх реалізації. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що ефективність процесу формування конфліктологічної компетентності вчителя забезпечується індивідуалізацією технології конфліктологічної підготовки педагогів за умов дотримання діалектичної єдності опори як на власний досвід особистості, так і на аналіз досвіду інших та організації співробітництва у процесі діалогових форм спілкування.