Зразок роботи
Однією з головних проблем нашого суспільства є залучення дитини до читання. На жаль, у наш час інформатизації ставлення дітей до книги змінилося, інтерес до читання став падати. За даними численних досліджень, вже у дошкільному віці діти надають перевагу перегляду телевізора та відеопродукції, комп'ютерним іграм, аніж прочитанню книги. Як результат, школярі не люблять, не хочуть читати.
Формування у дитини інтересу до книг та читання, потреби та бажання їх розглядати відбувається цілком природним чином в умовах, коли він знаходиться в середовищі читання, в обстановці поваги до книг та безпосередньо в оточенні книг. Коли дорослі виявляють інтерес до книг, читають і говорять про них, а вдома чи в дитячому садку є хоча б невелика бібліотека, дітьми досить швидко засвоюється модель поведінки, що демонструється батьками чи педагогами. Посередник у спілкуванні з відповідним літературним виданням в особі батька або педагога має допомогти відкрити дитині привабливий світ художнього слова, підібрати потрібну книгу та прочитати її текст, зрозуміти і поділитися думками, що виникли в процесі читання і, зрештою, стати дитині читачем.
Одне з основних завдань ознайомлення дітей дошкільного віку з художньою літературою – це формування інтересу та любові до книги, спрямованості спілкування з нею. Однак дитина може сама захотіти прочитати книгу, якщо її, наприклад, зацікавить її обкладинка. У наданій роботі представлені деякі думки письменників, педагогів, вчених, психологів на проблему залучення дитини до читання.
К. Д. Ушинський заклав фундамент сучасної методики організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей [27]. Вчений приділяв значну увагу читанню, розповіді, вивченню з дітьми поетичних творів.
С. Ф. Русова особливу увагу приділяла вихованню дітей засобами художньої літератури, про що писала у своїй педагогічній концепції «Український національний дитячий садок» [24].
Н. С. Карпинська досліджувала місце художнього слова у вихованні дітей [12].
Дослідження Н. С. Карпинської виявило, що старші дошкільники вже мають такий рівень сприймання художніх творів, в якому простежується розгляд подій і вчинків з авторської позиції.
В Україні різні аспекти художньо-мовної діяльності вивчали такі вчені, як Л. В. Артемова [1], О. І. Білан [3], А. М. Богуш [4], Н. В. Гавриш [6] та інші.
О. С. Монке [20] досліджувала формування оцінних суджень у дітей старшого дошкільного віку в художньо-мовленнєвій діяльності, на підставі чого було визначено й реалізовано провідні принципи і педагогічні умови ефективного формування в дітей оцінно-етичних суджень.
Актуальність проблеми оновлення методів роботи з літературними творами пояснюється місцем і роллю художнього слова як ключового засобу виховання, розвитку і навчання дітей, зокрема її вплив на морально-духовне становлення особистості.
Об'єктом дослідження є процес розвитку інтересу до дитячої художньої літератури та фольклору у старших дошкільнят.
Предмет дослідження – комплекс занять та завдань, спрямований на розвиток інтересу до читання в дітей старшого дошкільного віку.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та розробити комплекс занять та завдань, спрямований на підвищення інтересу старших дошкільнят до дитячої літератури та фольклору.
Для досягнення мети потрібно виконати ряд завдань:
• провести аналіз методичної, педагогічної та психологічної
літератури на цю тему;
• виявити особливість загальної характеристики поняття «інтерес»;
• виявити особливості розвитку інтересу до творів дитячої
літератури в дітей дошкільного віку;
• виявити рівні сприйняття та інтересу у дітей дошкільного
віку до дитячої художньої літератури та фольклору;
• розробити комплекс занять та завдань, спрямований на розвиток
інтересу до читання у старших дошкільнят.
Методи дослідження: емпіричні та теоретичні методи, констатуючий зріз, аналіз робіт дітей, спостереження, бесіда з дітьми та їх батьками.
Практичне значення дослідження: теоретично обґрунтований комплекс заходів, спрямований на розвиток інтересу старших дошкільників до читання, може бути використаний вихователями та методистами ДНЗ у практиці виховання та навчання.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.