Активізація пізнавальної діяльності в освітньому процесі (ID:1135586)
Зміст
ПЛАН
Вступ……………………………………………………………………………….. 3
Розділ 1. Дидактичні основи активізації учнів. ……………………..………… 5
1.1. Активізація пізнавальної діяльності учнів…………………..……… 5
1.2. Рівні пізнавальної активності………………………………..……… 7
1.3. Принципи активізації пізнавальної діяльності учнів………..…….. 8
1.3.1. Принцип проблемної……………………………………….…. 9
1.3.2. Принцип забезпечення максимально можливої
адекватності учбовий-пізнавальної діяльності характеру
практичних завдань………………………………………………..….. 9
1.3.3. Принцип взаємонавчання……………………………….……. 9
1.3.4. Принцип дослідження проблем, що вивчаються……….…… 10
1.3.5. Принцип індивідуалізації………………………….………….. 10
1.3.6. Принцип самонавчання………………………………... 10
1.3.7. Принцип мотивації…………………………………….. 11
1.4. Чинники, спонукаючи до активності……………………….. 11
Розділ 2. Способи активізації пізнавальної діяльності…………………..….. 14
2.1. Методи активізації пізнавальної діяльності учня……….. 14
2.2. Прийоми активізації пізнавальної діяльності………..…… 19
3. Робота студентів для активізації повчальної діяльності…………………… 22
3.1. Робота над текстом настановних і
узагальнювальних лекцій…………………………………………. 23
3.2. Робота з дидактичними матеріалами………………….…… 27
3.3. Підготовка до дослідницької роботи (диплом)……….…… 30
Висновок…………………………………………………………………..…….. 32
Список літератури………………………………………………………..……… 33
Зразок роботи
ВСТУП
Питання активізації учня, що вчиться належать до найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики. Реалізація принципу активності в навчанні має певне значення, оскільки навчання і розвиток носять діяльністний характер, і від якості учення як діяльності залежить результат навчання, розвитку і виховання учнів.
Ключовою проблемою в рішенні задачі підвищення ефективності і якості учбового процесу є активізація учення учнів. Її особлива значущість полягає в тому, що учення, будучи відбивний перетворюючою діяльністю, направлене не тільки на сприйняття учбового матеріалу, але і на формування відношення що вчиться до самої пізнавальної діяльності. Перетворюючий характер діяльності завжди пов'язаний з активністю суб'єкта. Знання, отримані в готовому вигляді, як правило, викликають утруднення учнів в їх застосуванні до пояснення спостережуваних явищ і рішення конкретних завдань. Одним з істотних недоліків знань що вчаться залишається формалізм, який виявляється у відриві завчених що вчаться теоретичних положень від уміння застосувати їх на практиці.
Довгий час одними з найважливіших проблем дидактики є: яким чином активізувати що вчаться на уроці? які методи навчання необхідно застосовувати щоб підвищити активність учнів на заняттях? Рішення задачі підвищення ефективності учбового процесу вимагає наукового осмислення перевірених практикою умов і засобів активізації учнів.
В умовах гуманізації освіти існуюча теорія і технологія масового навчання повинні бути направлені на формування сильної особистості, здатної жити і працювати в безперервно змінному світі, яка може сміло розробляти власну стратегію поведінки, здійснювати етичний вибір і нести за нього відповідальність, тобто особи що само розвивається і само реалізовується.
В учбовому закладі особливе місце займають такі форми занять, які забезпечують активну участь в уроці що кожного вчиться, підвищують авторитет знань і індивідуальну відповідальність що вчаться за результати учбової праці. Ці завдання можна успішно вирішувати через технологію застосування активних форм навчання.
Актуальність даної теми курсової роботи полягає в тому, що активні методи навчання дозволяють використовувати всі рівні засвоєння знань: від відтворюючої діяльності через ту, що перетворює до головної мети - творчий-пошукової діяльності. Творчий-пошукова діяльність виявляється ефективнішою, якщо їй передує відтворююча і перетворююча діяльність, в ході якої учні засвоюють прийоми учення.
Необхідність активного навчання полягає в тому, що за допомогою його форм, методів можна достатньо ефективно вирішувати цілий ряд, які важко досягаються в традиційному навчанні:
Формувати не тільки пізнавальні, але і професійні мотиви і інтереси, виховувати системне мислення фахівця;
Учити колективній розумовій і практичній роботі, формувати соціальні уміння і навики взаємодії і спілкування, індивідуального і сумісного ухвалення рішень, виховувати відповідальне відношення до справи, соціальних цінностей і установок як колективу, так і суспільства в цілому.
Інші роботи з даної категорії: