Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. У сучасних умовах державотворення в Україні зростає роль гуманістичного виховання підростаючого покоління. У Законі України “Про освіту” метою освіти визначено всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу. Велика роль у цьому процесі належить вчителю, адже школа й учителі повинні формувати особистість відповідно до вимог сьогодення: “Учительська професія — це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється”.
Однією з основних проблем сьогодення є створення умов для своєчасного повноцінного фізичного, психічного й духовного розвитку кожної дитини, формування її життєвих компетентностей. У зв’язку із цим одне з головних завдань педагога полягає в тому, щоб створити умови для самостійного розвитку дитини, прояву її особистісного потенціалу.
Базовий компонент дошкільної освіти, Коментар до Базового компонента, Базова програма розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі» виокремлюють сенсорний розвиток як базову основу формування всіх ключових компетентностей дитини дошкільного віку.
Чому ж сьогодні сенсорному вихованню, сенсорному розвитку дітей приділяють так багато уваги? На це запитання ми й спробуємо відповісти.
Нашим малюкам випало жити на зламі епох, бути свідками криз, природних катаклізмів, боротьби батьків за виживання родини, занепаду моральних цінностей, насаджування культу речей, фізичної сили, розваг, грошей, зброї як атрибутів підсилення власного «Я». З раннього віку діти ростуть із настановою на красиве життя, яке дається легко, без особливих зусиль. Сучасна дитина здебільшого живе в ілюзорному, віртуальному світі, вона далека від життєвих реалій. Змінюються й ціннісні орієнтири наших дітей. На першому місці залишається сім’я, а на другому — у дітей великих мегаполісів стоять комп’ютер, автомобіль, матеріальна забезпеченість. Що читає, що розфарбовує сьогоднішній малюк? Вигадані історії про химер, примар, фантастичних істот на зразок ніндзя-черепашок. Часто маленьку дитину знайомлять із навколишнім світом за допомогою комп’ютера, замінюючи об’ємні предмети площинними зображеннями, природні об’єкти їхніми специфічними запахами, енергетикою, тактильними відчуттями — яскравим, проте уявним кліше. Так поступово, ще по-справжньому й не сформувавшись, розриваються тендітні зв’язки малюка з реальним світом, підміняючись віртуальними.
Ігнорування факту різкого відставання у мовленнєвому й ін-телектуальному розвитку переважної більшості дітей, особливо — трирічних, відсутність своєчасного коригування виховних впливів на дитину й узагалі недостатній рівень загальної уваги до ефективності освітньо-виховної роботи в групах раннього й молодшого дошкільного віку призводить до непоправних ускладнень у забезпеченні мовленнєвої та інтелектуальної готовності дітей до школи.
Сенсорний розвиток дитини — це розвиток її сприйняття й формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їхню форму, колір, величину, розташування у просторі, а також запах, смак тощо. Значення сенсорного виховання в ранньому й дошкільному віці важко переоцінити. Саме цей вік найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття, накопичення уявлень про навколишній світ. Видатні зарубіжні спеціалісти в галузі дошкільної педагогіки (Ф. Фребель, М. Монтес-сорі, Ж.-О. Декролі), а також відомі представники дошкільної педагогіки та психології (С. Русова, Є. Тихеєва, О. Запорожець, О. Усова, Н. Сакуліна та ін.) справедливо вважали, що сенсорне виховання, спрямоване на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку, є однією з базових компетентностей дитини раннього й дошкільного віку.
Сенсорне виховання — це базис дидактики. Нагадаємо золоте правило дидактики: «Усе, що тільки можна, надавати для сприйняття відчуттями, а саме: видиме — для сприйняття зором; те, що можна чути,— слухом; запахи — нюхом; що має смак,— смаком; що підлягає сприйняттю дотиком,— дотиком».
Відомий російський фізіолог, доктор медичних наук М. Щелованов називав ранній вік «золотою порою» сенсорного виховання. Уже з раннього віку діти зустрічаються з різноманіттям форм, кольорів та інших властивостей речей, зокрема іграшок і предметів домашнього вжитку. Знайомляться малюки й із живописом, музикою, скульптурою. Проте коли засвоєння відбувається стихійно, воно часто виявляється поверховим, неповноцінним, не відповідає сенсорній культурі, що склалась у суспільстві.
Мета моєї курсової работи— дати в руки педагогів матеріали, які допоможуть планувати й проводити роботу із сенсорного розвитку дітей 3-го й 4-го року життя, а також використовувати інноваційні методи роботи з їхніми батьками.
Об’єктом роботи – педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського.
Предмет дослідження – аналіз педагогічних ідей великого педагога щодо сенсорного розвитку дітей.
Задачі дослідження:
• дослідити педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського
• проаналізувати педагогічні ідеї Сухомлинського щодо сенсорного
розвитку дітей 4-го року життя.
Соціально-педагогічна діяльність — особистісно зорієнтована, оскільки зосереджується на вирішенні індивідуальних проблем, які виникають у процесі соціалізації конкретної людини, засобами вивчення її особистості та довкілля, складання індивідуальної програми допомоги; сприяє дітям і молоді зорієнтуватися у вирі суспільних подій та явищ, в оволодінні соціальним досвідом, самостійному пошукові професійного і життєвого шляху та є складовою навчально-виховного процесу школи, його невід’ємною підсистемою. Теоретичний аналіз проблеми цієї діяльності у сучасній педагогічній науці (Вороніна Г.А., Галагузова М.А., Звєрєва І.Д., Капська А.Й., Коваль Л.Г., Мардахаєв Л.В., Міщик Л.І., Шептенко П.А., Семенов В.Д. та ін.) засвідчив пріоритетність підходів щодо забезпечення її превентивного, профілактичного характеру.
Джерела роботи – праці видатного педагога – Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5-ти т. — К., 1976-1978, а також аналітичні матеріали та статті у педагогічних журналах.
Магістр