Зразок роботи
ВСТУП
Постійне погіршення екологічної ситуації в Україні та світі обумовлює необхідність радикальних змін в життєдіяльності суспільства й людини, переорієнтації споживацьких утилітарних потреб на ціннісне ставлення до навколишнього природного середовища, активну позицію у його збереженні та відтворенні, що ставить нові завдання перед системою початкової освіти. [34].
Екологічна компетентність визначний складник світогляду учнів початкових класів, тому має формуватися в процесі екологічної грамотності. Вона являє собою систематичну педагогічну діяльність, спрямовану на розвиток екологічної освіченості; накопичення екологічних знань, формування вмінь і навичок діяльності в природі, формування цінностей, моральних особистісних якостей у здійсненні природоохоронної роботи.
Психолого-педагогічні засади екологічної освіти обґрунтовані в роботах Т.Вайди, А.Захлєбного, І.Звєрєва, С.Дерябо, С.Карсона, І.Суравєгіної, Т.Ліханової, Н. Лисенко, Л.Симонової, З.Плохій, В.Ясвіна.
Теоретичним та практичним проблемам екологічного виховання молодших школярів присвячена низка досліджень. Зокрема, значна увага приділяється питанням формуванню екологічних знань, цінностей, культури, екологічно доцільної поведінки молодших школярів як у процесі вивчення навчальних предметів так і в позаурочній діяльності (І.Андрусенко, С.Карпєєв, О. Король, О. Крюкова, Є. Макаров, Г. Тарасенко, Л.Чистякова, Л. Шаповал, О. Яковлєва та ін) [34].
Останнім часом активно здійснюється розробка форм і технологій екологічного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів в контексті реалізації ідей освіти для сталого розвитку (О.Онопрієнко, О.Пометун, Г.Пустовіт, Н.Пустовіт, Т.Смагіна, А.Цимбалару та ін.) [34].
В сучасних умовах, коли знання без їх практичної реалізації не відіграють ключового значення у вирішенні екологічних проблем, акценти в наукових пошуках все більше зміщуються на обґрунтування шляхів формування екологічної компетентності учнів (О.Колонькова, В.Маршицька, О.Пруцакова [31], Н.Пустовіт [40], Л.Руденко[40] , С.Шмалєй [41] та ін.) [34].
Особливу роль має природнича освітня галузь Державного стандарту початкової освіти, яка передбачає: формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку [28].
Отже, безумовна актуальність зазначеної вище проблеми зумовила вибір теми курсової роботи «Формування екологічної компетентності учнів початкової школи».
Об'єкт дослідження - екологічна компетентність учнів початкових класів.
Предмет дослідження - формування екологічної компетентності учнів початкових класів.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати процес, форми, методи та педагогічні умови формування екологічної компетентності учнів молодшого шкільного віку.
Відповідно мети визначено завдання дослідження:
1. На підставі аналізу педагогічної, навчальної літератури та нормативної документації розкрити поняття, сутність та значення екологічної компетентності учнів початкової школи.
2. Охарактеризувати педагогічну діагностику сформованості екологічної компетентності учнів початкових класів.
3. Дати характеристику структурі та ієрархії рівнів екологічної компетентності молодших школярів.
4. Визначити педагогічні умови формування екологічної компетентності учнів початкової школи.
5. Проаналізувати використання інноваційних підходів у розвитку екологічної компетентності молодших школярів.
Методи дослідження:
теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення даних на основі вивчення психолого-педагогічної літератури уможливили аргументоване обґрунтування змісту та структури провідних категорій дослідження, визначення критеріїв та показників, комплексу педагогічних умов формування екологічної компетентності дітей молодшого шкільного віку.
Інформаційною базою дослідження стали наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених, періодичні видання.
Гіпотеза: якщо систематично використовувати на уроках активні методи навчання (для цілеспрямованого виховання у вихованців розуміння органічного взаємозв’язку і єдності людини з навколишнім середовищем як єдиної гармонії, ролі природи у житті дітей, необхідність її охорони, виховання особливої відповідальності за стан справ у довкіллі), то можна очікувати якісного формування компетентної особистості, що сприятиме:
продуктивному засвоєнню навчального матеріалу та розвитку навичок його практичного використання;
збагаченню особистого досвіду школярів;
підвищенню пізнавальної активності та мотивації навчання в учнів.
Наукова новизна полягає у розширенні форм та методів формування екологічної компетентності; удосконаленні методики дослідження сформованості екологічної компетентності стосовно учнів початкової школи.
Структура роботи: курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел ( 41 найменувань), додатків. Загальний обсяг роботи – 56 сторінок, 34 сторінки основного тексту.