РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ПРИРОДНОЗНАВСТВОМ НА ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ (ID:1160524)

ВСТУП Актуальність теми. У світлі сучасних завдань складної, гармонійно розвиненої особистості школяра набуває значення проблема міждисциплінарного спілкування. Актуальність цієї проблеми зумовлена розвитком науки, техніки та суспільства. Найважливіші відкриття відбуваються на стику наук. Спеціаліста будь-якої професії цінують, якщо він має високий рівень загальних знань, креативне мислення і здатний постійно оновлювати знання. Міждисциплінарні зв’язки є важливим принципом навчання в сучасній школі, який забезпечує взаємозв’язок природничих, математичних та соціальних наук. Широке та глибоке проникнення технологій у всі сфери людської діяльності вимагає від підростаючого покоління хоча б базових концепцій та знань про технології, які є частиною соціальної культури сучасного суспільства. Міждисциплінарні зв’язки технологічної та природно-математичної освіти в цьому сенсі є домінуючими. Проблема полягає не стільки у здобутті знань, скільки у можливості їх застосування на практиці в будь-якій життєвій ситуації та у професійній сфері. Мета і задачі дослідження. Метою роботи є дослідження реалізації міжпредметних зв'язків на уроках природознавства. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА УРОКАХ ПРИРОДНОЗНАВТВА 1.1. Поняття і класифікація міжпредметних зв'язків Міждисциплінарні зв’язки вважаються необхідною умовою підвищення ефективності навчання, оскільки завдяки їх систематичному та цілеспрямованому здійсненню вони відновлюють та оптимізують весь процес навчання. Вважається, що це система викладачів та студентів, яка сприяє використанню змісту суміжних дисциплін у навчанні (П. Кулагін). Міжпредметні зв’язки також відносяться до засобів формування у студентів матеріалістичної концепції взаємозалежності явищ природи (В. Шуман). Важливість виявлення та реалізації міждисциплінарних зв’язків у процесі навчання полягає не тільки у формуванні в учнів інтегрованих знань, умінь та навичок, а й у появі нових ідей інтеграції, тобто в процесі навчання міжпредметні зв’язки виконують не лише освітні та розвивальні функції. та освітню. За всієї різноманітності типів міждисциплінарної взаємодії ми можемо виділити три найбільш загальні сфери 3: 1. Комплексне вивчення різних наук про один і той же об’єкт. 2. Використання методів однієї науки для вивчення різних об’єктів інших наук. 3. Залучення різних наук одних і тих же теорій і законів до вивчення різних об'єктів. Виходячи з цього, ми можемо дати визначення: міждисциплінарні зв'язку  педагогічна категорія для позначення синтезують, інтеграційних відносин між об'єктами, явищами і процесами дійсності, відображених у змісті, формах і методах освітнього процесу і виконують навчально-розвиваючі і освітні функції в їх обмеженому єдності 1. 1.2. Планування і здійснення міжпредметних зв'язків у процесі навчання Розвиток пізнавальної самостійності у навчанні на основі міждисциплінарних зв’язків тісно пов’язаний із формуванням світогляду, ціннісних орієнтацій людини, що регулюють її соціальну діяльність. Щоб успішно реалізувати міжпредметні зв'язки у навчально-виховному процесі, учителю треба попередньо проаналізувати програми, шкільні підручники та методичну літературу з метою їх виявлення. Готуючись до уроку, треба мати на увазі, що урок міжпредметного характеру повинен збуджувати інтерес учнів до встановлення зв'язку між предметами, мати конкретно сформульовану навчально-пізнавальну задачу, на уроці повинна бути забезпечена висока активна діяльність учнів по залученню знань з інших предметів та сприяти кращому формуванню окремих понять усередині окремих предметів, груп і систем, так званих міжпредметних понять, тобто таких, повне уявлення про які неможливо дати учням під час вивчення якогось одного предмета 13. 1.3. Проблеми міжпредметних зв'язків у практиці шкільного навчання З метою виявлення, характеристики та пошуку шляхів вирішення завдань необхідно вести інтенсивний пошук оптимальних умов, етапів та шляхів перетворення дидактичної моделі міжпредметних зв’язків у навчальній тематиці у факт засвоєння, встановлення цих зв’язків учнями. Критеріями ефективності цього процесу будуть підвищення знань учнів і, насамперед, систематизація цих знань, їх мобільність та світоглядний потенціал учнів. У ході виконання цього завдання нашу увагу привернула методика, запропонована одним із вчених-педагогів нашої країни Федорцовим Г.Ф. Свою дослідницьку роботу з виявлення та вирішення проблем міжпредметних зв’язків він проводив таким чином: Було 2 етапи роботи: пошуковий і творчий 16. Завданням пошукового етапу було виявлення та з’ясування реального стану справ у вирішенні проблеми міжпредметних зв’язків у вивченні навчальних тем предмета. На пошуковому етапі науково-дослідної роботи Федорець Г.Ф також встановлено, що вміння встановлювати міжпредметні зв’язки значною мірою залежить від науковості, системності, мобільності та ідейного потенціалу знань студентів. «Самостійність учнів у виявленні та реалізації міжпредметних зв’язків формується в результаті цілеспрямованої роботи вчителя, що забезпечує: розвиток в учнів умінь визначати провідні положення теми дослідження та провідні ідеї всього предмета; дисципліна в цілому; на широкій основі міжпредметного, усвідомлення студентами необхідності та значення міжпредметного синтезу як у навчальній діяльності, так і в майбутній практичній роботі при реалізації важливих виробничих, суспільних і наукових завдань [18]. РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ПРИРОДНОЗНАВСТВОМ НА ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ 2.1. Міжпредметні зв’язки на уроках природознавства, української мови та літературного читання Підручник і граматичні вправи містять багатий природничий матеріал, розуміння якого ґрунтується на спостереженні учнів у навколишньому середовищі. У програмі з української мови та літературного читання для 1-4 класів передбачені природознавчі теми, які безпосередньо пов’язані з календарем природи та праці, з екскурсіями та предметними уроками: картини природи та праці людини в різні пори року; рослини; тварини; праця людей у місті та селі; наша місцевість (орієнтація, особливості природи). У 1 класі вчитель повинен будувати свою роботу з української мови, спираючись на спостереження дітей. Розглядаючи перші ілюстрації в букварі «Діти йдуть до школи», «На полях  жнива», учні можуть поставити ряд питань 17: 1) - Коли все це відбувається? - Восени. 2) - Як осінь не схожа на літо? - Стало холодніше, сонце рідко дивиться через хмари, менше тепла, багато похмурих днів, часто йде дощ. Листя жовтіє, опадає, птахи відлітають у вир. Ідуть осінні роботи на городах, у полі, на городі, на пришкільній території. 3) Ось де можна згадати з дітьми та особливості літа. - У яку пору року цвітуть рослини, дозрівають ягоди, збирають жито, збирають сіно? - Цього літа. Влітку всі носять легкі сукні, жарко, сонце довго стоїть на небі, дуже жарко, йдуть теплі дощі, бувають грози. 2.2. Міжпредметні зв’язки на уроках природознавства та математики На уроках математики, окрім задач, взятих з підручників, кожному класу необхідно розв’язувати задачі на основі числових даних, взятих безпосередньо з життя. Щоб зрозуміти спостережуваний феномен, необхідно провести деякі розрахунки. Щоб відповісти на запитання, як змінилася погода за останній тиждень (місяць), дітям необхідно провести різноманітні розрахунки, щоб визначити зміну температури, кількість сонячних і похмурих днів тощо. Результати спостережень дають багатий матеріал для усного рахунку. Наприклад, підрахунок кількості ясних і похмурих днів, різні обчислення для порівняння значень (яких днів було більше, на скільки), вправи на знаходження терміну (скільки всього днів) і балансу (скільки днів у місяці без вітер). При оформленні календаря учні вправляються у складанні та розв’язуванні задач на обчислення середнього арифметичного (середньодобова, середньомісячна температура повітря) та інше 17. При вивченні теми «Добовий та річний рух Землі» у 4 класі діти вчаться визначати, що таке рік, день, ніч. При цьому на уроках математики з теми «Час» використовують матеріал, вивчений у 2 і 3 класах, одиниці часу, пов’язані з обертанням небесних тіл – день, місяць, рік (2 класи), одиниці часу: година, хвилина, секунда; календар (3 класи)). Використовуючи раніше набуті знання, діти формують правильне поняття року та розвивають поняття дня. При розробці календаря практикується також практичне застосування понять часу (день, тиждень, місяць, рік). Календар природи і праці містить багатий і різноманітний матеріал для складання завдань на краєзнавчій основі. Наприклад 18: - Надійка принесла з екскурсії 5 жовтих листків і 4 зелені. Скільки всього листків принесла Надійка? (1-й клас). - Микола засушив 10 листків. 4 листки він віддав для календаря. Скільки листків у нього залишилось? (1-й клас). - Товщина снігу в лісі 45 см, на відкритій місцевості  30 см. На скільки більший сніговий покрив у лісі, ніж на відкритій місцевості? (2-й клас). Спостереження і практичні заняття, що пов’язані з орієнтуванням на місцевості, вивченням видимого руху Сонця тощо, розвивають просторові уявлення учнів. Це допомагає їм в оволодінні геометричним матеріалом. На уроках математики доцільно використовувати матеріал екологічного змісту. Дітям цікаво розв’язувати задачі, в яких представлено матеріал про пристосування живих організмів до навколишнього середовища, про взаємозв’язки, що існують у довкіллі. 2.3. Здійснення міжпредметних зв’язків на уроках природознавства та інших предметів Правильно намалювати предмети допомагають знання про навколишній світ, рослини і тварини, які діти отримують на екскурсіях і на предметних уроках. Спостереження сприяють розвитку у дітей просторових уявлень, без яких їм важко побудувати композицію картини, а також відобразити предмети різних розмірів. Якщо, наприклад, дати учням завдання намалювати свою школу та дерева, що ростуть навколо неї, то виявиться, що більшість із них не звертають уваги на поверховість школи чи висоту дерев. Деякі з них зображують високі дерева у вигляді невеликих кущів, а інші, навпаки, вдвічі вищі за триповерховий будинок. Після виходу на природу діти зазвичай правильно малюють. Під час екскурсій учні знайомляться з великою кількістю барв природи (колір неба, рослин, тварин). Це сприяє розвитку їх естетичних почуттів, певною мірою прищеплює інтерес до мистецтва [16]. Оформлення календаря природи і праці тісно пов’язане з образотворчим мистецтвом. Виконується під час малювання з натури (малювання голих дерев восени, польоту птахів, зимового пейзажу тощо). Календарні записи також асоціюються з тематичним малюнком, наприклад, «Зима», «Весна», «Жнива». У процесі оформлення календаря учні вчаться підбирати ілюстрації на задану тему, виділяти істотні ознаки спостережуваного явища (листопад, снігопад тощо). Встановлюючи зв’язки на уроках природознавства та образотворчого мистецтва, вчитель добирає матеріал, пов’язаний з проблемою екологічного виховання, вирішуючи при цьому такі завдання [18]: - ознайомлення дітей з конкретними предметами та явищами природи; - усвідомлення учнями основних понять про екологічні взаємозв'язки в природі; - усвідомлення необхідності охорони природи, догляду за нею; - розкриття цінності естетичної цінності природи. При вивченні природознавства в початковій школі необхідно використовувати матеріал валеології – науки про здоров’я людини, яка в початковій школі реалізується з предмета «Основи здоров’я». При вивченні теми «Людина та її тіло» у 3 класі вчитель має використовувати матеріал, який вивчають діти за розділами «Здоров’я людини» та «Фізична складова здоров’я» [18].