Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Креативність – одна з найважливіших загальнонаукових проблем, досліджуваних нині на філософському, культурологічному, педагогічному, індивідуально-психологічному, соціально-психологічному рівнях. Диверсифікація та прискорення ритму сучасного життя, ускладнення соціальних взаємин людини як у професійній, так і в особистій сферах як ніколи раніше зажадали найповнішої активізації творчого потенціалу у вирішенні нестандартних завдань. Творчі прояви особистості можливі у будь-яких сферах діяльності, результатом творчості можуть бути ситуації, кошти, способи діяльності, емоції та почуття людини.
Однак проведений аналіз літератури показав, що зосередження зусиль на вивченні інтелектуальної креативності призвело до практично повного випадання інших її форм (насамперед соціальної) з фокусу наукового інтересу.
Дослідження, проведені, в останні роки показують, що для успішного розвитку сучасного суспільства важливо, щоб її громадяни були не просто конкурентоспроможними і мали необхідний рівень особистісно-професійної компетентності, а й виявляли для вирішення поставлених завдань самостійність, ініціативність, творчість. Остання якість формується, починаючи з дитячого віку. Тому для нас важливо виявити: які критерії та показники можуть свідчити про наявність того чи іншого рівня креативності суб’єкта діяльності.
Актуальність дослідження зумовлена потребою загальної психології та психології особистості в теоретичному осмисленні динаміки розвитку креативності особистості; термінологічною невизначеністю поняття креативності, недостатньою вивченістю в науці та практиці освіти психологічних факторів, ступеня їх впливу на розвиток креативності.
Велика значимість даної проблеми та дефіцит її досліджень дозволили нам визначити цю тему як гостроактуальну, що потребує подальшого опрацювання. Незважаючи на численні теоретичні та експериментальні дослідження проблема розвитку креативності все ще потребує подальшого вивчення, оскільки у відомих концепціях немає однозначної відповіді на питання про природу, фактори розвитку креативності, немає єдиного погляду на феноменологію, класифікацію якостей креативної особистості. Отже, необхідний системний аналіз наукового знання про креативність, щоб узагальнити основі концепції та визначити найбільш суттєві фактори розвитку креативності. Викладені міркування зумовили вибір теми справжньої роботи та визначили мету дослідження.
Розробкою різних аспектів теми займалися такі вчені та дослідники, як Антонова О.Є., Вишковський І. С., Костюк Г. С., Форсюк В., Меднікова Г. І., Барон Ф., Гілфорд Д., Торренс Е.П., Медник С. та інші.
Мета – виявлення психологічних факторів розвитку креативності та розробка на цій основі рекомендацій оптимізації процесу розвитку креативності. Відповідно до заданої мети поставлені та вирішені такі завдання:
- з’ясувати основні підходи до дослідження креативності особистості у зарубіжній та вітчизняній психології;
- дослідити психологічну сутність креативної особистості;
- провести аналіз критеріїв та показників розвитку креативності особистості;
- визначити етапи та рівні розвитку креативності особистості;
- з'ясувати сутність концепції психологічного механізму;
- дослідити рефлексивний механізм як основний механізм розвитку креативності особистості
- сформувати стійкі уявлення щодо психологічних механізмів самооцінки, саморегуляції та креативності особистості;
- здійснити опис методів та процедури дослідження психологічних факторів розвитку креативності особистості;
- провести психологічний аналіз взаємозв'язку креативності з індивідуально-психологічними особливостями особистості;
- здійснити дослідження психологічних чинників розвитку креативності у процесі формуючого експерименту.
Об'єкт роботи – креативність як властивість особистості.
Предметом роботи є психологічні чинники та засоби розвитку креативності особистості.
Методи дослідження. Теоретичною, методологічною та інформаційною базою для написання дипломної роботи стали наукові праці вітчизняних (Богоявленська Д.Б., Матюшкін А.М., Петровський А.В. тощо) і закордонних (Маслоу А., Спірмен К., Гілфорд Дж., Тейлор К., Груббер Г. тощо) науковців, в яких сформовано положення й висновки про критерії та показники розвитку креативності особистості, етапи та рівні її розвитку, а також психологічні механізми самооцінки і саморегуляції. У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: аналіз, узагальнення, пояснення.
На першому етапі дослідження здійснено теоретичну розробку проблеми на основі вивчення психологічної, педагогічної літератури, визначено основні напрямки дослідження.
На другому етапі розроблено програму та визначено базу проведення експерименту. У дослідженні взяли участь студенти у кількості 184 особи, віком 18-19 років; викладачі університету у кількості 40 осіб, віком 25-48 років; вчителі школи у кількості 40 осіб віком 27-50 років; учні школи віком 9-10 років.
На третьому етапі проведено аналіз результатів дослідження, систематизовано та інтерпретовано отримані дані, завершено оформлення дипломної роботи.
Достовірність результатів та висновків дослідження забезпечувалася використанням надійних та апробованих у вітчизняній психології методів дослідження, взаємоперевіркою результатів, одержуваних різними методами, а також застосуванням методів математичної статистики: порівняльного, кореляційного, факторного та регресійного аналізу, розрахованих за допомогою пакетів прикладних програм «SPSS» та «STATGRAPHICS 2+».
Наукова новизна та теоретична значущість роботи. На основі загально-психологічних концепцій креативності сформульовані в теоретичному плані рівні розвитку креативності особистості, експериментально доведено можливість їх досягнення, представлено систему зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають розвиток креативності. Це уточнює та поглиблює теоретичні знання про її сутнісні характеристики.
Розроблено систему психологічних факторів, що визначають розвиток креативності та експериментально встановлені фактори, що впливають на її розвиток: метафоричність мислення, оригінальність мислення, сміливість, гнучкість, емоційність-відкритість.
Практична значущість дослідження полягає в тому, що знання факторів, що визначають розвиток креативності, дозволяє надавати ефективний психологічний вплив на процес розвитку креативності, служить допомогою у діагностичній та розвиваючій роботі; виявлено стійкі кореляційні зв’язки між креативністю та індивідуально-психологічними особливостями особистості, які можуть бути використані як теоретична основа створення розвиваючих програм; результати дослідження впроваджено у роботу психологічної служби Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського та стали основою для розробки освітньо-виховної концепції університету. Розроблено та апробовано програму, що дозволяє оптимізувати процес розвитку креативності в результаті цілеспрямованого психологічного впливу та навчання.
Структура дипломної роботи включає вступ, три параграфи, висновки, список використаних джерел (41). Обсяг роботи складає 88 сторінок друкованого тексту.
