Зразок роботи
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Дослідивши розвиток пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку засобами проблемного навчання, ми дійшли таких висновків.
1. Проаналізовано висвітлення пізнавальних здібностей дитини молодшого шкільного віку у психолого-педагогічних джерелах.
Зазначено, що пізнавальні здібності молодших школярів психологи і педагоги досліджують, співвідносячи їх із поняттями «творчість», «обдарованість», «задатки», «інтелект» тощо, Окремо у психолого-педагогічних джерелах розглядаються пізнавальні здібності, які трактуються дослідниками як розвинені властивості пізнавальних процесів та інтелекту. Виявлено, що критеріями пізнавальних здібностей науковці визначають мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний компоненти. Підкреслено велику роль пізнавального інтересу, що відображує інтелект, почуття, вольові зусилля індивіда та об’єктивні умови їх появи і розвитку. Найяскравішим у вираженні такого інтересу є молодший шкільний вік як найяскравіший у вираженні інтересу, оскільки саме в цей період дитина виявляє готовність до пізнання нового. Пізнавальні процеси у школярів переростають у зацікавленість пізнавальними діями.
2. Охарактеризовано особливості розвитку пізнавальних здібностей у процесі навчання. Зазначено, що в навчальній діяльності учнів початкової поступово провідним мотивом стає пізнавальний інтерес, хоча спочатку прагнуть суміщати гру та навчання. Їхня навчальна діяльність поволі визріває в глибині гри і лише згодом стає домінуючою. Зазначено, що науковці визначають такі етапи розвитку пізнавального інтересу школярів, як: цікавість, допитливість, безпосередньо пізнавальний інтерес. Виявлено, що їхнє успішне пізнання залежить від їхньої пізнавальної активності, яка є основою навчальної діяльності. Вчені визначають такі рiвнi пiзнaвaльнoї aктивнocтi, як виcoкий (твoрчий), ceрeдній (iнтeрпрeтивний), низький (рeпрoдуктивний).
3. З’ясовано вплив на розвиток учнів молодшого віку проблемного навчання, істотною рисою якого є здат¬ність формувати творче мислення особистості та при¬щеплювати навички наукового пошуку. Підкреслено, що при проблемному навчанні реальні складні проблеми виконують функції освітнього інструменту. Навчання, що спрямоване на вирішення проблемних завдань, формує критичне мислення та вміння вирішувати проблеми за обмежений час. Крім того, учні отримують корисний досвід, активізують процес вивчення. Доведено, що головна особливість такого навчання полягає в пошуково-дослідницькій діяльності школярів, оскільки знання їм не подаються в готовому вигляді, а перед ними висувається проблема для їхнього самостійного вирішення. Виявлено, що до основних понять проблемного навчання належать проблема, проблемне питання, проблемна ситуація, проблемне завдання. З’ясовано, що головними компонентами проблемної ситуації є: необхідність виконання такої дії, яка зумовлює виникнення пізнавальної потреби в новому; невідоме, яке вимагає розкриття у проблемній ситуації; здатність учнів виконувати висунуті проблемні завдання, аналізувати умови, відкривати нове. Підкреслено, що обов’язковою умовою є посильна для школярів пізнавальна складність, однак треба зважувати на те, що нескладне завдання розвиває лише репродуктивне мислення. Втім, надмірно складна для учнів проблемна ситуація гальмує їхню самостійність. Зауважено, що важливу роль відіграють правильно сформульовані й точні проблемні запитання, спрямовані на виявлення суперечності в проблемній ситуації. Також важливим елементом проблемного навчання є проблемні завдання вчителя, за допомогою яких у школярів формуються інтелектуально-пізнавальні та творчі здібності.
4. Розкрито основні поняття педагогічного експерименту, зокрема констатувальний, формувальний та контрольний його етапи; особливості програми педагогічного експерименту; засоби та методи проблемного навчання. З-поміж засобів визначені творчі завдання, дидактичні ігри, проблемні завдання й інтегровані уроки. Зазначено, що до проблемного навчання входять такі напрями як дослідження життєвих або вигаданих випадків, рольові ігри, імітації певних процесів та явищ. Виокремлено метод проблемно-діалогічного навчання, при якому проблемна ситуація створюється за наявності реальних протиріч, що стають джерелом мотивації пізнавальної діяльності школярів
5. Проаналізовано експериментальну частину дослідження, яке здійснювалося в три етапи: констатувальний, формувальний і контрольний експерименти. Встановлено, що в експерименті взяли участь 30 школярів 3-А класу, з яких була сформована контрольна група (КГ), і 30 учнів 3-Б класу експериментальної групи (ЕГ).. У 3-А класі навчання проводилося за традиційною методикою, а в 3-Б класі – за методикою проблемного навчання. Зазначено, що для діагностування пізнавальних здібностей молодших школярів було використано методи опитування (бесіди) та спостереження, «Опитувальник вивчення рівня пізнавальної активності учнів» Б. Пашнєва, опитувальник Д. Векслера для дітей «Шкала інтелекту», що містить індекси здібностей дитини в окремих когнітивних областях. Виявлено, що діагностування різних аспектів пізнавальних здібностей відбувалося також за допомогою різних методик, вправ, інтелектуальних ігор, зокрема через створення проблемних ситуацій на уроках та за допомогою дидактичних і рольових ігор. Підкреслено, що для діагностування були визначені низький (репродуктивний), середній (пошуково-виконавчий), високий (творчий) рівні. Встановлено, що за результатами дослідження в експериментальній групі кількість школярів із низьким рівнем пізнавальної активності й самостійності трохи менша, ніж у контрольній групі, а кількість учнів із високим рівнем – більша. Кількість школярів із середнім рівнем приблизно однакова. Невелика кількість учнів із високим рівнем цих якостей зумовила необхідність проведення формувального етапу експерименту для підвищення цього показника і зменшення кількості школярів із низьким рівнем. Для цього в експериментальній групі була здійснена низка заходів з активізації пізнавальної діяльності та самостійності учнів, підвищення їхнього рівня пізнавального інтересу, зокрема: проведення проблемних уроків, виконання проблемних завдань, вправ, інтерактивні й рольові ігри в парах і малих групах тощо. Було повторно застосовано «Опитувальник вивчення рівня пізнавальної активності учнів» Б. Пашнєва для порівняння результатів тестування вже не з нормативними показниками, як при першому використанні, а з попереднім опитуванням.
6. Висвітлено результати педагогічного експерименту та запропоновано рекомендації для покращення розвитку пізнавальних здібностей учнів. За даними експерименту, в експериментальній групі зафіксоване значне зростання кількості школярів молодшого віку з високим рівнем і зменшення учнів із низьким рівнем, що відбулося внаслідок ефективної роботи із застосуванням проблемного навчання. Наше дослідження виявило як переваги, так і недоліки проблемного навчання, метою якого є підвищення, активізація пізнавальних здібностей школярів. З метою усунення зазначених недоліків, а також для формування і розвитку пізнавального інтересу молодших школярів, його активізації ми навели рекомендації вчителям початкової школи та поради батькам учнів, які спільними зусиллями можуть досягти бажаного результату.
Отже, можна констатувати, що розвиток пізнавальних здібностей школярів початкових класів можливий лише за рахунок формування та активізації їхнього пізнавального інтересу, вміння долати складнощі творчих пошуків, а не простого збагачення учнів новими відомостями, які з легкістю ними засвоюються.
