Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Здійснений аналіз психолого-педагогічних умов формування позитивного ставлення до освіти дитини дошкільного віку із затримкою психофізичного розвитку на базі Мукачівського ЗДО № 10 дозволив дійти таких висновків.
1. Проаналізовано психолого-педагогічні особливості дитини дошкільного віку із затримкою психофізичного розвитку. Встановлено, що найчисленнішими є дошкільники із ЗПР, які на¬самперед характеризуються відставанням від своїх ровесників в інтелектуальному розвитку. У них спостерігається значна обмеженість знань та уявлень про навколишній світ, несформованість мислительних операцій, проявом якої є їхнє словесно-логічне мислення, сприймання конкретних якостей предметів, дуже збіднений словник, недорозвинене, аграматичне висловлювання. Зауважено, що при розв’язанні діагностичних завдань у них виникають трудно¬щі внаслідок обмеженості досвіду, несформованості навичок інтелектуальної праці, недорозвине¬ності мовлення, що негативно впливає на усвідомлення ними своїх дій і керування ними. Оскільки такі діти є чутливими до позитивної стимуляції, вони під її впливом стають більш уважними і продуктивними. Підкреслено, що в умовах індивідуальної роботи вони ви¬являють достатню здатність до засвоєння знань і свідомого керування ними. Однак без тривалої та систематичної корекції у спеціально організованих умовах навчання вони не готові до навчання в умовах масової школи і випадають з навчального процесу. З’ясовано, що найважче піддаються корекції діти, у яких пробле¬ми інтелектуального розвитку зумовлені насамперед зниженою научуваністю, що виявляється в інертності ми¬слення. Внаслідок інертності ми¬слення дитині складно зміни-ти непродуктивний підхід до розв’язання завдан¬ня на більш продуктивний, скориставшись додаткови¬ми знаннями: підказкою, поясненням.
2. Розкрито суть позитивного ставлення дитини дошкільного віку до навчання. Серед основних типів характерного ставлення до процесу навчання у дошкільників виокремлено: позитивне (активне), нейтральне (пасивно-байдуже) і негативне (активно-негативне) ставлення. Зазначено, що позитивне ставлення до навчання пов’язане з поняттям внутрішньої та зовнішньої мотивації навчання. Зазначено, що зовнішня мотивація ґрунтується на заохоченні, покаранні, похвалі, нав’язуванні меті, ситуації змагання, призначенні терміну закінчення діяльності, тобто відбувається за відсутності усвідомленого бажання дитини. Доведено, що для внутрішньої мотивації характерним є усвідомлене внутрішнє спонукання до навчання. Вона передбачає потребу в інформації та активності, підвищення впевненості та незалежності від зовнішніх факторів, прагнення майстерності, прагнення бути кращим, формує здібності, необхідні дитині в подальшому навчанні та житті.
3. Виявлено практичні аспекти роботи по формуванню позитивного ставлення дитини дошкільного віку із затримкою психофізичного розвитку до освіти. Доведено на практиці, що формування позитивного ставлення дитини дошкільного віку із затримкою психофізичного розвитку до освіти, позитивної навчальної мотивації, усунення тривожності й страхів, пов’язаних зі школою, відбувається переважно із застосуванням ігрових завдань, казкотерапії та інших методів, які якнайкраще сприймаються дошкільниками зазначеної категорії.
4. Надано загальну характеристику діяльності Мукачівського ЗДО № 10. Зазначено, що досвід функціонування інклюзивних груп в аналізованому закладі показав, що спільне навчання дітей із ЗПР та їхніх ровесників із нормальним рівнем психічного розвитку сприяє позитивним зрушенням у розвитку перших.
5. Визначено критерії ставлення і здатності до освіти дитини дошкільного віку із затримкою психофізичного розвитку. Зауважено, що з цією метою розроблено низку методик, найпоширенішими серед яких вважаються «Навчальна мотивація» М. Гінзбурга, призначена для виявлення позитивного ставлення до школи; «Бесіда про школу» Т. Нєжнової, спрямована на дослідження внутрішньої позиції дитини і виявлення її бажання йти до школи, орієнтації на шкільно-навчальну діяльність; методика щодо вивчення домінування пізнавального чи ігрового мотивів та експериментальна бесіда щодо виявлення внутрішньої позиції школяра Н. Гуткіної, «Методика діагностики готовності до навчання в школі дітей шестирічного віку» Н. Стадненко, Т. Ілляшенко, А. Обухівської з метою вивчення здатності дитини узагальнювати змістовний матеріал з опорою на наочність, на інтерпретацію серій сюжетних малюнків, розуміння змісту оповідання, визначення взаємозворотності відношень між величинами та розміщенням предметів у просторі, з’ясування математичних уявлень дітей тощо. Зазначено, що для оцінки емоційно-ціннісного, пізнавального, комунікативно-мовленнєвого, творчого, регулятивного змістового компонентів діяльності дошкільнят розроблено комплекс діагностичних завдань «Чарівні перетворення». Зауважено, що в експрес-методиці розумового розвитку Н. Стадненко зі співавторами діагностується навчаємість дітей, компонентами якої виступають узагальненість, глибинність, гнучкість, стійкість, самостійність, усвідомленість мислення. На підставі цих методик були запропоновані рівневі оцінки сформованості загальної здібності до учення дітей із ЗПР, сформованості саморегуляції в інтелектуальній діяльності дошкільників, пізнавальної активності, ставлення дітей з особливими освітніми потребами до навчання тощо. Остання, зокрема, дозволяє виявити початковий, середній, достатній та високий рівні ставлення дошкільників до навчання.
6. Оцінене реальне ставлення до навчання дітей дошкільного віку із затримкою психофізичного розвитку в Мукачівському ЗДО № 10. Зауважено, що реальна оцінка ставлення до навчання дітей дошкільного віку із затримкою психофізичного розвитку в закладі зумовлене їхнім інтелектуальним розвитком, станом мотиваційної сфери та здатності до навчаємості. Унаслідок аналізу констатовано, що вихованці із ЗПР цього закладу демонструють поверхневий інтерес до навчання, до співпраці, надаючи перевагу самостійній діяльності. Вони швидко втрачають інтерес до завдань, постійно відволікаються, швидко втомлюються. Часто роблять лише те, що їм цікаво, не доводять почату справу до кінця. В умовах перевтоми і підвищеної напруги у них часто проявляється імпульсивність та некерованість діями.
7. Наведено результати дослідження та подано рекомендації щодо позитивної мотивації до навчання дітей дошкільного віку із затримкою психофізичного розвитку. Зазначено, що результати дослідження дозволили виявити рівневі оцінки сформованості загальної здібності дошкільників аналізованого закладу до учення, саморегуляції діяльності та поведінки, саморегуляції діяльності та поведінки, ставлення до навчання як виявлення емоційно-мотиваційного компонента. За результатами дослідження встановлено необхідність впровадження серед них другого та третього рівнів підтримки. Було визначено основні завдання корекційно-розвивальної роботи, а саме: формування мотивації пізнання нової ситуації розвитку; підвищення загального рівня розвитку; підвищення рівня розвитку пізнавальних процесів; розширення знань про себе та навколишнє середовище; покращення стійкості й концентрації уваги; розвиток недостатньо сформованих умінь і навичок та ін. Наведено рекомендації щодо позитивної мотивації до навчання дітей дошкільного віку із затримкою психофізичного розвитку для команди психолого-педагогічного супроводу, батьків дітей зазначеної категорії. Акцентовано на тому, що якщо раніше для науковців головним поставало питання адаптації дитини до нових умов навчання, то у розрізі залучення дитини з особливими освітніми потребами важливим питанням є адаптація дитячого садка, школи, методичного інструментарію, стимульного матеріалу, програм, форм і методів педагогічної діяльності до потреб і можливостей дитини.
