Зразок роботи
ВСТУП
У процесі навчання в початковій школі учень вивчає різні навчальні предмети. Кожний навчальний предмет – це система наукових знань, адаптованих до вікових особливостей розумового розвитку дітей кожної вікової групи і загальних цілей навчання.
Навчальний предмет «Природознавство» реалізує галузь «Природознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти. Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, синтезує знання з різних природничих дисциплін на основі ідеї єдності природи з урахування міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.
Важливе значення серед природничих знань, які включені до курсу «Природознавство», відіграють знання про природу рідного краю. Адже оточуюче середовище є невід’ємним компонентом природи, без якого неможливе життя на Землі, доступним об’єктом для пізнання молодшими школярами. У процесі оволодіння знаннями про природу рідного краю у молодшого школяра формується потреба до пізнання світу, спілкування з природою; ціннісне ставлення до рослин, розуміння взаємодії і взаємовпливу людини і рослинного світу, навички екологічно доцільної поведінки, розвивається пам’ять, мислення, емоційна сфера тощо. Вивчаючи природу рідного краю, школярі оволодівають спеціальними методами пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота), прийомами мислення.
У зв’язку з цим, перед вчителем початкових класів стоїть завдання домогтися, щоб учні засвоїли знання про природу рідного краю, могли вільно оперувати ними, застосовувати для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. Чим більше учень буде знати про природу рідного краю, тим більше любитиме і оберігатиме її.
У дослідженнях Т. Байбари, О. Біди, О. Варакути, І. Жаркової, О. Савченко, А. Усової розглядається проблема формування природничих знань.
Навчальний матеріал про природу рідного краю - це ідеальний матеріал для створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства, формування умінь досліджувати і спостерігати за рослинами, аналізувати, узагальнювати та робити висновки. Саме при вивченні природи у дітей виникає багато запитань: «Чому?», «Як?», «Звідки?».
У працях В. Горощенка, Ф. Кисельова, Т. Князєвої, Є. Редкіної підкреслюється, що у процесі вивчення природи у вчителя є можливість створити постійно зростаючу систему залучень учнів до вирішення проблемних ситуацій, до самостійної пошукової діяльності.
Р. Петросова, Г. Пустовіт, В. Сухомлинський, В. Титова, К. Ушинський, К. Ягодовський у своїх працях зазначали, що використання на уроках наочного матеріалу про рослини, дослідів, спостережень заохочує дітей до пізнання природи та викликає інтерес.
Дослідження стану шкільної практики навчання учнів природознавству засвідчило необхідність удосконалення процесу організації вивчення молодшими школярами природи рідного краю.
Актуальність даної проблеми зумовила вибір теми дослідження «Методика ознайомлення з природою рідного краю при вивченні природознавства в початковій школі».
Об’єктом дослідження є процес навчання учнів природознавству.
Предмет дослідження – методика ознайомлення з природою рідного краю.
Мета дослідження полягає в розробці методики вивчення молодшими школярами природи рідного краю при вивченні природознавства.
Завдання дослідження:
1) вивчити стан розробки досліджуваної проблеми за літературними джерелами та в практиці роботи початкової школи;
2) схарактеризувати форми, методи та засоби вивчення природи рідного краю на уроках природознавства;
З метою реалізації поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження: теоретичний аналіз методичної літератури, навчальної програми, підручнику; спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, бесіди з учителями; моделювання в процесі розробки методики вивчення природи рідного краю на уроках природознавства; експериментальний (констатуючий і формуючий експеримент).
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ПРО ПРИРОДУ РІДНОГО КРАЮ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1. З історії методики викладання природознавства про формування знань про природу рідного краю
Вітчизняний педагог К.Д. Ушинський велику увагу приділяв ознайомленню дітей з предметами і явищами природи. Свої книги для читання в початкових класах школи («Дитячий світ і Хрестоматія» та «Рідне слово») він побудував в основному на природничому матеріалі. У передмові до першого видання «Дитячого світу» він указує на ті причини, які визначили його вибір. Це, по-перше, наочність предметів природи. Дитина, яка розпочинає вчитися, повинна не лише розуміти те, що вона читає, але й спостерігати предмет. По-друге, предмети навколишньої природи К.Д. Ушинський вважав найзручнішими для розвитку логічного мислення учнів [27].
К.Д. Ушинський зупинив свій вибір на предметах, що оточують дитину і більш-менш знайомі їй, рекомендував знаходити цікаве в навколишньому оточенні і завдяки цьому здійснювати зв’язок навчання з життям. Так, розробляючи методичні вказівки до «Рідного слова», Ушинський відмічав, що бесіди з учнями педагог повинен будувати на явищах, характерних для своєї місцевості, оскільки початкове навчання розпочинається аз близького і відомого учням.
Книга для читання «Дитячий світ», за думкою К.Д. Ушинського, повинна стати «порогом серйозної науки». Він вказував, що подавати без зв’язку описи тих чи інших природних предметів і явищ лише даремно стомлювати дитячу пам’ять; вивчати у початкових класах систему наук про природу, не збагативши дітей конкретними знаннями означало б іти врозріз із вимогами педагогіки. Перед читанням статей він рекомендував учителю продемонструвати предмет, а дітям зробити його усний опис [25].....
.........
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ РІДНОГО КРАЮ
2.1. Методи та форми роботи для ознайомлення з природою рідного краю
До ефективних методів і форм організації роботи по ознайомленню молодших школярів з рідним краєм належать: екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам’яток, визначних місць; екскурсії до лісу, парку, на луки; розповіді вихователя; бесіди з цікавими людьми, узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстративних матеріалів; читання та інсценування творів художньої літератури; запрошення членів родини у клас; зустрічі з батьками за межами шкільного закладу за місцем роботи [5].
Диференціації понять «рідна земля», «батьківщина», «рідний край», знаходженню відмінних риси та схожості сприяють спостереження на прогулянках та екскурсіях, на яких кожне поняття вчитель повинен мотивувати. Адже саме від цього залежить якість і конкретність поставлених завдань. Спостерігаючи, вчитель звертає увагу на яскраві і динамічні об’єкти (будується будинок, школа, хто будує, як зводяться стіни і т. ін.). Логіка спостережень кожного разу буде залежати від мети і тих завдань, які конкретно намітив собі педагог, від рівня обізнаності з місцевістю.
Високий пізнавальний рівень педагог забезпечить тоді, коли під час екскурсії.........
.......
ВИСНОВКИ
Метою проведеного дослідження було теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити шляхи ознайомлення молодших школярів з рідним краєм.
Організовуючи роботу по ознайомленню з рідним краєм вчитель використовує широке коло організаційних форм (заняття, бесіди, зустрічі, ігри, виставки, конкурси, свята, розваги, цільові прогулянки, екскурсії, походи та ін.), методів (наочні, словесні, практичні та ігрові та ін.) та прийомів (сюрпризний момент, ігрові прийоми, використання фольклору, розглядання, розповідь та ін.) роботи з дітьми.
На основі роботи з науковою літературою було .....
........
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Артемова Л.В. Програма з українознавства / Л.В. Артемова // Палітра педагога. – 1997. – № 1. – С. 4-9.
2. Багалій Д.І. Історія Слобідської України / Д.І. Багалій. – Харків: Дельта, 1993. - 248 с.
3. Ващенко Г. Виховання любові до Батьківщини / Г. Ващенко // Вибрані педагогічні твори. – Дрогобич, 1997. – С. 56-98.
.......
28. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою / Н.Ф. Яришева. – К., 1993. – 436 с.
29. Яришева Н.Ф. Основи природознавства: Природа України / Н.Ф. Яришева. – К.: Вища школа, 1995. – 328 с.
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А
Критерії, показники та рівні ставлення дітей до рідного краю......
..........