Види переказів та їх характеристика (ID:131585)

Глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею є однією із ознак освіченості і високої культури. Школа вихо¬вує в учнів любов та інтерес до рідного слова, навчає їх розумі¬ ти його красу й силу, практично користуватися невичерпними багатствами мови. Учні повинні вміти вільно, логічно, грамотно висловлю¬вати свої думки і почуття, описувати почуте і побачене, вмі¬ ти самостійно мислити. Вміння зв’язно викладати свої дум¬ки — одна з головних вимог при написанні переказів і творів. Школярі повинні володіти навичками роботи з текстом. Роз¬ виток писемної мови учнів — це вдосконалення їх мислення, інтересів, переконань, уявлень — загалом, особистості. Пере¬кази відіграють велику роль у підвищенні спостережливості, розвивають здібності критично оцінювати навколишню дійс¬ ність, виробляти вміння виділяти суттєве, головне, робити від¬ повідні висновки Переказ — це вид роботи з розвитку зв'язного мовлення, який передбачає передачу в усній чи письмовій формі прочитаного або прослуханого тексту. Умовно до переказів відносять також конспектування прочитаної статті, запис прослуханих виступів тощо. Велике значення переказу перш за все у тому, що він навчає глибоко розуміти і правильно передавати чужі слова, виробляє навички самостійного викладу думок в усній і письмовій формі. Отже, переказ — це підготовча ланка до самостійного письма, написання творів, виступів з різної тематики, відгуків тощо. Види переказів: Розрізняють перекази повні й вибіркові, вільні й близькі до тексту, репродуктивні й творчі. За формою відтворення – усні й письмові. За мовним матеріалом – це перекази різних щодо типу мовлення текстів-розповідей, описів, роздумів, розповідей з елементами роздуму та опису; переказ змісту думи, пісні, казки, легенди, діафільму, кінофільму, вистави тощо. За способом сприймання – перекази прослуханого, прочитаного, певною мірою і побаченого. За способом виконання – колективні та індивідуальні. За метою застосування – навчальні та контрольні.