Зразок роботи
Процес виховання забезпечує самоактуалізацію та самореалізацію особистості молодшого школяра, зумовлює його інтелектуальний та психічний розвиток, засвоєння соціального досвіду. Одним із визначальних чинників формування сутності особистості є колектив учнів як середовище взаємодії, впливу, як явище суспільного життя та педагогічне явище.
У педагогічних працях класиків психології та педагогіки детально розроблено теорію розвитку та формування дитячого колективу. На сучасному етапі колектив розглядається в гармонії з особистістю учня, тому зрозумілим є існування протиріч між потенційними можливостями молодших школярів у розвитку колективізму та станом педагогічної практики, вихованням традиційними методами та компетентнісним і особистісно зорієнтованим підходами.
Колектив спрямований на об'єднання учнів з метою виконання певних завдань, створення оптимальних умов для розвитку та виховання особистості, формування морально-ціннісних стимулів діяльності та якостей особистості.
Дитячий колектив поєднує особисті та суспільно значущі цілі, формує громадську активність кожного члена, встановлює відносини взаємовідповідальності за свої вчинки і справи колективу, комфортний для дитини, норми поведінки є визнаними самими членами колективу, відкритий світу .
Особистість молодшого школяра формується у процесі колективної діяльності, що виступає формою задоволення потреби у ствердженні та реалізації себе як особистості, стати значущим для інших, бути оціненим. Саме у спільній навчальній, суспільній та трудовій діяльності закладаються основні цінності і норми соціального буття дитини.
Характер взаємин та діяльності дитячого колективу зумовлений індивідуальним соціальним досвідом учня, якостями особистості, особливостями колективу. Негативно впливає на їх перебіг одноманітна діяльність, мала кількість та невизначеність соціальних ролей, одноманітність форм діяльності та спілкування тощо.
Проблема впливу колективу на особистість не є новою для педагогіки. Ще Ян Амос Каменській досліджував цю проблему. В одній зі своїх праць,
К.Д. Ушинський зауважив, що „ людина – предмет виховання, а виховуватись та розвиватись вона може лише у колективі”. Крім того, він розкрив принцип народності у вихованні та навчанні особистості, значення почуттів, емоцій, особистісних симпатій у формуванні та становленні особистості. Найдетальніше досліджували проблему колективу В.О. Сухомлинський та А.С. Макаренко. Підтвердження цьому можна знайти у численних працях цих педагогів.
У житті зрілої людини колектив також відіграє суттєву роль. Роки студентства формують в неї почуття відповідальності, самостійності та відвертості. Людина дорослішає не лише фізично, а й психологічно. Формування особистості відбувається безпосередньо за участі колективу. Він безсумнівно впливає на її становлення та відіграє важливу роль.
Від того, в якому оточенні перебувала людина, які поради та настанови вона отримувала, залежатиме і її життя. Буде зрозуміло, чи зможе вона досягти чогось у житті і стати тим, ким прагне бути.
Тож, як бачимо, проблема виховного впливу колективу на формування та розвиток особистості молодшого школяра доволі актуальна і потребує обговорення. Відповідно до цього темою нашої курсової роботи ми обрали „Роль дитячого колективу у вихованні й розвитку особистості дитини молодшого шкільного віку ”.
Магістр