Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Успіх української державності залежить від рівня духовного розвитку її громадян. В наш час важливо проаналізувати перспективи різних виховних засобів, звільнитися від недієвих стереотипів, та надати можливості творчого пошуку найактуальніших шляхів формування особистості. Важливе місце у формуванні цих процесів відіграє естетичне виховання, яке позначається на житті людини, її праці та стосунках з оточенням.
Всебічний гармонійний розвиток особистості розкривається в її естетичній вихованості. Саме воно збагачує духовну частину кожної людини. Естетичне виховання формує творчі здібності особи та сприяє зміцненню її моральних позицій.
На сучасному етапі, саме в початкових класах, педагогічний склад надає велику увагу естетичному вихованню учнів. На державному рівні створена Концепція художньо-естетичного виховання школярів у загальноосвітніх навчальних закладах, яка повною мірою заклала основи забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості дітей та молоді України [1]. Дана Концепція ґрунтується на багатовікових традиціях естетичного виховання, які збагачувалися протягом багатьох століть нашої історії. Саме вдосконалення та розвиток змісту естетичного виховання в шкільній освіті, має стати основою педагогічної діяльності та сприяти у побудові естетичного виховання школярів.
Об’єкт дослідження – процес естетичного виховання школярів у початкові школі.
_________________________________________________________
1.1. Висвітлення поняття естетичного виховання у педагогічній науці
Виховання виявляє природні здібності людини, створює умови для їх реалізації і, спираючись на них, формує систему здібностей до творчої діяльності, намагається розвинути її до рівня, що забезпечує необхідне суспільству художнє ставлення до світу. Дослідники теорії і методики естетичного виховання школярів Д. Джола та А. Щербо вважають, що сутність естетичного виховання – це цілеспрямоване формування і розвиток підходу людини до світу з потребою в удосконаленні, прилучення її до споживання і творення цінностей художньої культури суспільства [8, с. 17].
Традиції естетичного виховання в античній Греції були основані на епосі і музично-спортивній культурі, яку відобразив ідеал людини, яка вихована атлетикою та музичним мистецтвом. Деякі ідеї про художньо-естетичне виховання у поєднанні з моральним та інтелектуальним можна знайти у ідеях Платона та Аристотеля. Художньо-естетичне виховання, на їхню думку, впливає на особистість і визначає її моральну свідомість, при цьому перевага надається музиці, як найважливішого засобу художньо-естетичного виховання.
В епоху Відродження провідним став принцип гуманізму, за яким людина є основою прекрасного. В основі теорії та практики художньо-естетичного виховання в цей період, виступає ідеал багатосторонньо розвинутої людини, що володіє науками, ремеслами, мовами, мистецтвами.
Особливий внесок в історію художньо-естетичного виховання зробив видатний педагог І.Г. Песталоцці. Художньо-естетичне виховання за І.Г. Песталоцці поділялось на два ступені: нижчу – формальну (елементарні навички чуття, форм відчуття предметів, звуків) та вищу – духовну (розуміння мистецтва). Автор основну перевагу надавав співу та малюванню. Роль педагога, на його думку, в художньо-естетичному вихованні важлива на початковому етапі, що дає поштовх, до виховання вищих естетичних здібностей, які у свою чергу, повністю залежать від самої дитини [19, с. 342].....
_______________________________________________________
2.2. Формування естетичного виховання на уроках музичного мистецтва у початковій школі
Педагог повинен мати уявлення, як і за яких обставин у дітей виникають естетичні почуття, потреба у музично-естетичній діяльності. З огляду на це визначальним кроком організації музично-естетичної діяльності має стати вивчення естетичного середовища розвитку дитини. Роботу слід розпочинати з виявлення музичної атмосфери у сім’ї. Загальновідомо, що значна роль у процесі спілкування з музикою, перегляду та прослуховування музичних програм належить дорослим. Вони не завжди орієнтують дітей на сприйняття музики, яка відповідає їхньому віку і є доступною для осмислення. Тому музична культура сім’ї – важливий та об’єктивний чинник музично-естетичного розвитку, що сприяє процесу художньої комунікації.
Для діагностики естетичного середовища застосовується анкета-малюнок, розроблена саме для дітей молодшого шкільного віку. Запитання, уміщені в ній, дадуть змогу з’ясувати: з ким дитина любить проводити дозвілля, який музичний інструмент вона любить слухати, з яких джерел масової інформації дізнається про музичні твори. Отримана інформація дозволяє скласти уявлення про музичну атмосферу, оточення дитини, особливості її сприймання. Анкета-малюнок дає змогу запобігти формалізації традиційного анкетування, бо сприймається дітьми як цікава творча гра. Педагогічна цінність творчих завдань полягає в тому, що в комплексі з іншими видами вони сприяють реалізації основних завдань розвитку дитячого колективу: освітніх (вводяться нові поняття, закріплюються уявлення про жанри, поглиблюються знання про музичні інструменти, народну музику тощо); виховних (у різних видах музичної діяльності активізуються почуття колективізму, любові до народної творчості); розвитку вмінь (відчуття ритму в процесі руху, гра на інструментах, усвідомлення емоційного впливу музики, почуття музичної форми, естетичне сприймання музичного мистецтва) [1, с. 59].
Дітям можна запропонувати творче завдання під назвою «Музичні історії», яке передбачає створення художньо-пошукової ситуації. У цьому завданні діти повинні додати музичні ілюстрації до казочки (на самостійно обраних ладових інтонаціях – за допомогою сюжетної підказки). Далі керівник ускладнює завдання і змінює хід його виконання. У іншій грі «Музичний перекладач» діти спочатку добирають до заданого ритму назву будь-якої рослини, тварини, літературного або пісенного героя і, виразно декламуючи, передають його ритмічний характер. Після того, як діти певною мірою засвоїли на музичних заняттях поняття ритм, темп, можна провести замір рівня сформованості сприйняття та передачі метроритмічних і темпових змін у музичному творі (див. Додаток А). ....