Зразок роботи
ВСТУП
Проблема естетичної складової в структурі особистості, її ставлення до навколишнього світу знайшла відображення в дослідженнях В.Андрущенка, І.Зязюна, Н.Киященка, Л.Когана, Л.Левчука, А.Лосєва, М.Овсянникова, В.Скатерщикова та ін. Теоретико-методологічний аналіз проблем естетичного виховання, функціонування структурних компонентів естетичної складової свідомості (ідеалів, смаків, оцінок, потреб, інтересів тощо) та питання теорії і методики естетичного виховання молоді розробляли В.Бутенко, Т.Гончаренко, Н.Калашник, А.Зись, Н.Киященко, Л.Масол, Н.Миропольська, Г.Падалка, В.Радкіна, С.Раппопорт, О.Рудницька, Г.Тарасенко, А.Щербо, Е.Яковлєв та ін.
Орієнтація на виховання особистості з усталеним естетичним світоглядом на ґрунті загальнолюдських пріоритетів та цінностей є концептуальною ознакою сучасних зарубіжних досліджень. Зокрема, Д.Брунером, Р. Скратоном досліджуються особливості впливу естетичного виховання на творчий розвиток особистості, Дж.Веллеєм – роль різних видів мистецтва в естетичному вихованні, Е.Веббом, Т.Пейтменом, Г.Айзенком – формування естетичного ставлення до навколишньої дійсності на заняттях з мистецтвознавчих та гуманітарних дисциплін.
Проблема симбіозу естетичного виховання та трудової підготовки школярів є багатоаспектною й багатогранною. Значну увагу їй приділено у працях вітчизняних і зарубіжних учених П.Атутова, В.Гетти, Р.Гуревича, О.Коберника, Г.Левченка, В.Мадзігона, В.Сидоренка, Г.Терещука, В.Тименка, Д.Тхоржевського, С.Ящука та ін.
Останніми роками в українському суспільстві зросло прагнення до вивчення національних духовно-матеріальних цінностей, тому перед педагогічною наукою постало завдання розробки змісту, засобів, методів, технологій, організаційних форм навчання школярів декоративно-ужиткового мистецтва. На особливу роль творчості в естетичному, моральному й трудовому вихованні учнівської та студентської молоді наголошують у своїх працях Є.Антонович, А.Аронов, В.Бойчук, М.Каган, Н.Кардаш, Н.Кузан, Л.Масол, Г.Мельник, В.Мусієнко, Н.Ничкало, Л.Оршанський, В.Радкевич, З.Резніченко, Л.Савка,О.Сидоренко, В.Тименко, В.Титаренко та ін.
Глобалізація як провідна ознака сучасності та соціокультурні процеси в Україні, що формуються на ґрунті багатовікових вітчизняних традицій і в загальному контексту європейської та світової інтеграції з орієнтацією на загальнолюдські фундаментальні демократичні цінності громадянського суспільства зумовлюють необхідність переосмислення концептуальних засад художньо-естетичного виховання школярів. Нові тенденції розвитку культури інформаційного суспільства, пов'язані з глобальним поширенням мас-медіа, не можуть не впливати на систему освіти та виховання, яка в усі часи гнучко реагувала на соціокультурні умови і потреби. Естетичне ставлення школярів до світу, до різних видів мистецтва формується переважно під впливом стихійних факторів соціального оточення, зокрема засобів масової інформації, особливо телебачення, дисциплін художньо-естетичного циклу — музичне та образотворче мистецтво — посідають занадто скромне місце в загальноосвітніх навчальних закладах. Тому шкільна освіта у відриві від усієї теми позаурочної та позашкільної виховної роботи об'єктивно не може реалізувати необхідний комплекс культуро творчих функцій, притаманних мистецтву. Сьогодні набуває все більшого визнання розуміння того, що реальність світу створюється багатьма голосами культур із власними дискурсами. Для нового імовірнісного стилю мислення характерне прийняття культурної різноманітності, "консенсусної або соціальної раціональності", яка виникає в результаті обговорення різноманітних ідей, альтернативних суджень, варіативних перспектив. Мистецька спадщина, акумулюючи емоційно-естетичний досвід поколінь, втілює і передає ціннісне ставлення до світу крізь призму етнонаціональної специфіки, тому вона є ефективним засобом виховання моральності, патріотичних почуттів, громадянської позиції. Цінності мистецтва важливі також з огляду на сучасне існування дітей і молоді в полі-культурному просторі. Завдяки універсальності художньо-образної мови, вони передають зрозумілу для різних народів смислову інформацію, дають змогу особистості вступати в невербальний діалог з різними культурами минулого і сучасності, розуміти інших і розширювати таким чином свій власний духовний світ, його унікальність і самобутність. Тому сучасні загальноосвітні школи та позашкільні навчальні заклади мають стати осередками виховання справжньої духовності, плекання творчої особистості, виховання людини, що характеризується високою емоційно-естетичною культурою.[84]
Отже, у сучасній педагогічній науці з проблеми естетичного виховання старшокласників напрацьовано значний теоретичний матеріал, але водночас відсутні дослідження щодо обґрунтування форм та методів естетичного виховання учнів 10-11 класів у процесі художньо-трудової підготовки.
Актуальність означеної проблеми і недостатня її розробленість у сучасній педагогічній теорії і практиці зумовили вибір теми дослідження: «Естетичне виховання старшокласників на уроках технологій».
Об’єкт дослідження: процес технологічної підготовки учнів 10-11 класів загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження: форми та методи формування естетичних смаків учнів 10-11 класу на уроках технологій засобами декоративно-ужиткового мистецтва.
Мета: добрати ефективні форми та методи формування естетичних смаків учнів 10-11 класів на уроках технологій у процесі художньо-трудової підготовки.
Для досягнення мети визначено наступні завдання:
– з’ясувати сутність поняття естетичне виховання та стан вивченості проблеми в педагогічній теорії й освітянській практиці;
– вивчити можливості залучення школярів до декоративно-ужиткового мистецтва з метою формування в них естетичних смаків;
– визначити ефективні форми та методи формування естетичних смаків учнів 10-11 класів на уроках технологій у процесі художньо-трудової підготовки й експериментально їх апробувати.
Методи дослідження:
– теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, систематизація теоретичних джерел з філософської, соціологічної, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури з питань естетичного виховання учнівської молоді; узагальнення навчальних програм, методичних рекомендацій, підручників і посібників з декоративно-ужиткового мистецтва; вивчення досвіду педагогічної роботи із зазначеної проблеми; метод теоретичного моделювання формування естетичних смаків учнів у процесі художньо-трудової діяльності;
– емпіричні: анкетування, спостереження за навчальним процесом, бесіди, інтерв’ю, творчі завдання, обговорення, експертні оцінки й самооцінки респондентів для активізації і вивчення результатів художньо-трудової діяльності та сформованості в учнів естетичних смаків; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний);
– статистичні: методи обробки експериментальних даних для кількісного та якісного аналізу ефективності розвитку естетичних смаків учнів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва.