Зразок роботи
Актуальність дослідження. У процесі сюжетного малювання діти пізнають навколишній світ. Приділяючи велику увагу малюванню, видатний радянський педагог В. О. Сухомлинський писав: «...дитячий малюнок, процес малювання — це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї».
Щоб виконати малюнок на якусь тему, діти повинні втілити в нього знання, нагромаджені під час цілеспрямова них екскурсій в природу і спостережень у повсякденному житті. Дошкільник, як і художник, у процесі малювання на теми іде від задуму, який опирається на його досвід.
Отже, першим етапом у творчості дитини е виникнення задуму — теми на основі сприймання навколишньої дійсності. Щоб здійснити творчий задум, дитині треба вибрати епізод для малювання, уявити образи і зобразити їх на папері. Усе це потребує від неї мислительних процесів, уміння застосовувати знання, нагромаджені під час спостережень. Під керівництвом вихователя діти вчаться аналізувати і зображувати предмети, розміщувати їх на аркуші паперу так, щоб було зрозуміло, яку подію чи пору року зображено на малюнку.
Процес зображення знайомих предметів дає можливість дітям глибше вивчити, проаналізувати, зрозуміти різноманітність їх будови, форми, величини, пропорцій, кольору.
Під час малювання на конкретну тему розв'язуються два взаємопов'язані завдання: розвивається зорове сприймання в дитини і виробляється уміння осмислювати бачене. Під розвитком сприймання ми розуміємо формування у дошкільників уміння цілеспрямовано спостерігати і порівнювати між собою предмети і явища, класифікувати предмети за формою і фактурою.
Знання, уміння і навички, здобуті на заняттях із сюжетного малювання, сприяють розвитку розумових здібностей дітей, уміння правильно сприймати оточуючу дійсність.
У сюжетному малюнку дитина творчо відображає все те, що справило на неї враження, збудило якісь почуття. Враження виникають у процесі безпосередніх контактів з навколишньою дійсністю, під час прослуховування розповідей, казок, віршів, розглядання художніх картин тощо. Ці враження створюють сприятливі умови для формування особи дитини відповідно до завдань комуністичного виховання.
Сюжетне малювання в дитячому садку — могутній засіб патріотичного та інтернаціонального виховання дітей. Зображуючи на сюжетних малюнках радянські свята, діти ознайомлюються з героїчним минулим і сьогоденням нашого народу. Це сприяє формуванню почуття гордості за свій народ.
Відображуючи на своїх малюнках будівництво сіл і міст, трудову діяльність радянських людей, успіхи радянської науки і техніки, діти переймаються почуттям поваги до людей праці, у них виховується любов до рідної Батьківщини.
У процесі виконання сюжетних малюнків у дітей виховуються і певні вольові якості. Вони навчаються доводити задумане до кінця, працювати зосереджено і спрямовано, допомагати товаришеві долати труднощі, добиватися бажаного результату.
Сюжетне малювання дає великі можливості для естетичного виховання дошкільників. На заняттях та в повсякденному житті у дітей розвиваються естетичний смак, вміння бачити і відчувати, сприймати красу навколишньої дійсності, милуватися нею. Особливе місце в сюжетних малюнках дітей займає природа. Спостереження краси природи вихователь повинен організовувати цікаво. Видатний російський критик В. Г. Бєлінський писав, що необхідно одухотворяти для дітей весь світ і всю природу, заставляти говорити мовою любові й життя і німий камінь, і польову билину, і дзюркотливий струмочок, і вітерець, що тихо віє, і пурхаючого по квітах метелика.
Сюжетне малювання привчає дітей бачити багатство і різноманітність кольорів, ліній і форм оточуючих предметів і явищ, сприяє вихованню в них естетичних відчуттів, розвитку просторового зображення.
Діти дізнаються, що головне в сюжеті виділяється кольором і розміром, а будь-яка дія відбувається на фоні відповідного оточення. Наприклад, з народної казки «Лисиця і Журавель» дитина вибирає епізод і визначає кількість персонажів і місце, де відбувається дія, малює головних персонажів (виділяє їх розміром і кольором), а потім — другорядних.
Сюжетне малювання сприяє виробленню в дитини організованості, уміння обдумувати і планувати послідовність виконання малюнка, удосконалення технічних прийомів малювання олівцями і фарбами, які будуть потрібні в школі, саме тому тема даної курсової роботи є актуальною.
Об’єкт дослідження – особливості навчання дітей старшого дошкільного віку сюжетного малювання.
Предмет дослідження – процес засвоєння навичок сюжетного малювання дітьми в старшій групі ДНЗ.
Мета дослідження полягає в розгляді проблеми організації навчання сюжетного малювання в ДНЗ, особливостей його методики в старшій групі.
Завдання дослідження:
- визначити особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку;
- з’ясувати значення малювання, зокрема сюжетного, в розвитку дитини дошкільного віку;
- розробити методичну систему, спрямовану на розвиток пізнавальних і творчих здібностей дошкільників в процесі навчання сюжетного малювання.
Методи дослідження:
- теоретичне вивчення і аналіз наукових праць з педагогіки стосовно навчання малюванню дітей дошкільного віку;
- визначення особливостей психічного розвитку дітей старшого дошкільного віку;
- розробка методичних рекомендацій стосовно організації і проведення занять із сюжетного малювання в старшій групі ДНЗ.
Теоретична значущість роботи полягає в розкритті особливостей організації навчання сюжетного малювання дітей старшого дошкільного віку.
Практична цінність роботи полягає в розробці методичних рекомендацій до процесу навчання сюжетного малювання в старшій групі.
Магістр