Зразок роботи
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ
1.1 Лінгвістичні засади фразеологічної роботи школярів
Фразеологія – розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мови в її сучасному функціонуванні та з погляду історичного розвитку [№6,74]. Фразеологічні одиниці відзначаються рядом ознак, що дозволяють вважати їх самостійними одиницями мови, відмінними від інших лінгвістичних одиниць від слова, звичайного словосполучення, речення, – хоч вони мають з останніми немало спільного. І все ж у структурно-семантичному плані фразеологічні одиниці є більш складними утвореннями, ніж слово. Зовнішньою ознакою, яка вирізняє ці лінгвістичні одиниці, є ціло оформленість слова і нарізно оформленість фразеологізму. Складові частини слів – морфеми не є самостійними одиницями мови, не існують поза оболонкою слова, компонентами ж фразеологічних одиниць є цілі слова з властивими їм нормами словозміни, що здатні функціонувати й поза фразеологічним зворотом.
Лексичне значення слова і фразеологічної одиниці теж не адекватні, хоч моменти спільного є й тут. Виражаючи певне логічне поняття, переважна більшість фразеологічних одиниць, функціонально співвідносних зі словом, відзначається більшою конкретністю значення. Крім того, значення фразеологічних одиниць частіше, ніж у словах, супроводжуються різними образними характеристиками. Фразеологічні одиниці, у порівнянні зі словами, як правило, є виразнішими з емоційно-експресивного погляду.
Як мовна одиниця вищої організації, фразеологічна одиниця здатна повніше (а отже, точніше) передати те чи інше поняття, ніж слово. Адже, позначаючи предмет або особу, ознаку, спосіб дії тощо, фразеологічна одиниця дає ще й додаткову інформацію про них. Крім того, фразеологічний вираз набагато експресивніший від лексичного, адже він нерідко має образний або порівняльний характер [№5,93].
Магістр