Умови розвитку емоцiйної сфери дошкiльникiв (ID:214498)

Вступ Дошкiльне дитинство являється коротким вiдрiзком у життi людини, всього першi сiм рокiв, але вони мають дуже велике значення. У цей перiод розвиток йде як нiколи бурхливо i стрiмко. З цiлком безпорадної, нiчого не вмiючої iстоти немовля перетворюється у вiдносно самостiйну, активну особистiсть. Отримують певний розвиток усi сторони психiки дитини, тим самим закладається фундамент для подальшого зростання. Одним з основних напрямкiв психiчного розвитку в дошкiльному вiцi є формування основ особистостi. Дитина починає усвiдомлювати своє «Я», свою активнiсть, дiяльнiсть, починає об'єктивно себе оцiнювати. Утворюється супiдряднiсть мотивiв: можливiсть пiдпорядкувати свої безпосереднi спонукання усвiдомленим цiлям. Малюк навчається в певних межах керувати своєю поведiнкою i дiяльнiстю, передбачити її результат i контролювати виконання. Ускладнюється емоцiйне життя дошкiльника: збагачується змiст емоцiй, формуються вищi почуття. Маленька дитина не вмiє керувати емоцiями. З розвитком емоцiйної сфери у дошкiльника почуття стають бiльш рацiональними, пiдпорядковуються мисленню. Порушення емоцiйного балансу призводить до емоцiйних розладiв, вiдхилень у розвитку особистостi, проблеми соцiальних контактiв. Перед вихователем стоїть завдання: навчити маленьку дитину керувати своїми емоцiями та сприяти створенню в дошкiльнят позитивного емоцiйного настрою; звiльнятися вiд напруження, скутостi; розвивати й коригувати емоцiйну сферу дiтей. Аналiз дослiджень i публiкацiй. Проблемi емоцiй придiляли увагу багато вiтчизняних i зарубiжних психологiв. Про однобiчностi сучасних зарубiжних теорiй емоцiй в якiйсь мiрi свiдчать самi назви: «психоаналiтична» (Фрейд, Холт, Дав); «iнтеллектуалiстична » (Спенсер); «когнiтивна» (Арнольд); «активацiйний-енергетична» (Спенсер). Вiтчизнянi дослiдники Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубiнштейн, виводили ряд принципово важливих положень щодо, залежностi емоцiй вiд характеру дiяльностi суб'єкта, про що регулює їхню роль в цiй дiяльностi i про їх розвиток в процесi засвоєння людиною суспiльного досвiду. Вони стверджують, що емоцiї - це особлива форма ставлення до предметiв i явищ дiйсностi i видiляють три аспекти цих процесiв: 1. Аспект переживання (С. Л. Рубiнштейн, Г. Ш. Шингаров). 2. Аспект вiдносини (П. М. Якобсон, В. Н. Мясищев). 3. Аспект вiдображення (В. К. Вiлюнас, Я. М. Веккер, Г. А. Фортунатов). Згiдно першої точки зору, специфiчнiсть емоцiй полягає в переживаннi подiй i вiдносин. С.Л. Рубiнштейн вважав, що «почуття висловлюють у формi переживання ставлення суб'єкта до оточення, до того, що вiн пiзнає i робить». Метою курсової роботи є дослiдження умов розвитку емоцiйної сфери дошкiльникiв. Об’єктом дослiдження є особливостi розвитку емоцiйної сфери дошкiльникiв. Предметом дослiдження є умови формування емоцiйної сфери дошкiльникiв та подальшi умови її розвитку. Досягнення поставленої мети передбачає вирiшення таких завдань:  охарактеризувати особливостi емоцiйно-цiннiсних якостей особистостi;  проаналiзувати особливостi розвитку емоцiйно-цiннiсної сфери в перiод дошкiльного дитинства;  вивчити методи i прийоми розвитку емоцiйної сфери дiтей дошкiльного вiку;  дослiдити структуру занять з розвитку емоцiйної сфери дiтей дошкiльного вiку. Пiд час виконання курсової роботи використовувалися методи аналiзу, характеристики та порiвняння. Курсова робота складається зi вступу, трьох роздiлiв з пiдроздiлами, висновкiв, списку використаних джерел та додаткiв.