Зразок роботи
1.1 Дидактична категорія
Під час навчання у загальноосвітній школі в учня має бути сформований певний рівень готовності до дорослого життя, певна сукупність характеристик, так би мовити, життєва компетентність, що може забезпечити молодій людині здатність орієнтуватися у сучасному суспільстві, швидко реагувати на запити часу, ефективно та успішно само реалізовуватись поза школою. [5, с.13]
В документах МОН України термін «компетенція» визначалось як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, що набуті завдяки навчанню. Поняття компетентності не зводиться лише до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь та якостей особистості. Частіше компетенція розглядалася як частина компетентності, яка визначає інтереси особистості, індивідуальні здібності, ставлення до праці та соціального оточення.
Основними групами компетенцій, яких потребує сучасне життя, є: соціальні, пов`язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень; полікультурні, що стосуються розуміння та прийняття несхожості людей; інформаційні, внаслідок зростання ролі інформації у сучасному житті; саморозвитку та самоосвіти, зв`язок з потребою і готовністю постійно навчатися у всіх аспектах.
Компетенція, як рівень розвитку особистості учня пов`язана з якісним опануванням змісту освіти, здатністю здійснювати певні культурно відповідні види діяльності. [7, с.28]
В наш час на нараді концептуальної групи проекту «Стандарт загальної освіти» сформульовано таке визначення поняття «компетентність»: «готовність учня використовувати засвоєнні знання, навички та вміння в житті для рішення практичних та теоретичних завдань.»
Варто відрізняти просто «компетентності» від «освітніх компетентностей». Компетентності для учня - це образ його майбутнього, орієнтир для освоєння. Але в період навчання в учня формуються ті чи інші складові цих «дорослих» компетентностей, і щоб йому не лише готуватись до майбутнього, а й жити в сьогоденні, він освоює ці компетентності з освітньої точки зору. Освітні компетентності відносяться не до всіх видів діяльності, в яких бере участь людина (наприклад, дорослий фахівець), а тільки до тих, що включені до складу загальноосвітніх галузей і навчальних предметів.
Однією з ключових освітніх компетенцій є навчально-пізнавальна компетентність.
Навчально-пізнавальна компетентність - це сукупність компетентностей учня у сфері самостійної пізнавальної діяльності, що включає елементи логічної, методологічної, евристичної, загальнонавчальної діяльності, співвіднесеної з реальними об'єктами, які пізнаються учнем. У рамках даної компетентності визначаються вимоги відповідної функціональної грамотності: уміння відрізняти факти від домислів, володіння вимірювальними навичками, використання ймовірнісних, статистичних та інших методів пізнання. [34, с.348]
Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, та є показником успішності останнього. Відповідність загальної здатності учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її виконання, є ступенем компетентності учня.
Загалом до основних історико-предметних компетенцій учнів належать: хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні.
Уміння розповідати про воєнні події належить саме до логічної компетентності, адже логічна компетентність містить в собі аналіз тих чи інших подій та явищ.
Сформована логічна компетентність полягає в тому, що учень уміє аргументовано розмірковувати, робити логічно обґрунтовані висновки, порівнювати, висувати гіпотези та вміє чітко висловлювати свої думки.
Розповідаючи про військові події на уроці історії України у 7 класі слід також враховувати формування громадянської компетентності. Вона може бути розглянута як одна з ключових компетентностей людини, під якою розуміють здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати громадянські права та обов`язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства. [8, с.21]
Взагалі, компетенції формуються лише у досвід власної діяльності. Як казав Б. Паскаль: «Аргументи, до яких людина домислює сама, зазвичай переконують його більше, ніж ті, які прийшли в голову іншим».
Ключовим моментом у методиці є формування вмінь є з`ясування учнями сутності й порядку здійснення (механізму) розумової операції, яка часто закріплюється в певному інструктивному приписі, що визначає чітку послідовність елементарних операцій (дій) із розв`язання навчального завдання. Цю послідовність у методиці називають орієнтовною основою дій або алгоритмом, а її письмову фіксацію – пам`яткою. [11, с.104]
Уміння – засвоєний учнями спосіб виконання дії, який забезпечується сукупністю набутих знань і навичок.
Уміння формується в кілька етапів:
1. Отримання знань про мету і зміст способу навчальної роботи;
2. Фіксація цих знань у вигляді схеми;
3. Закріплення дій щодо аналогічних історичних фактів;
4. Закріплення дій щодо однотипних історичних фактів;
5. Закріплення дій на новому історичному матеріалі або нових джерелах знань;
6. Багаторазове повторення дій, перенесення засвоєних дій на нові об`єкти самостійно та творчо. [11, с.57-58]
Щодо логічної компетентності, то для учнів 7 класу слід розповідати про військові події, дотримуючись певного алгоритму:
1. Схарактеризувати хронологічно та просторово історичну подію
2. Визначити які групи людей були в ній задіяні, та які у кого були мотиви
3. Етапи військової події в хронологічній послідовності
4. Результати та наслідки військової події
5. Історичне значення військової події
Розповідаючи про військові події необхідно приділяти увагу і формуванню вміння виділяти причинно-наслідкові зв`язки між історичними подіями. Алгоритм вміння передбачає: виявлення причини історичної події та явища, встановлення наслідків даної події чи явища та узагальнення й виділення причинно-наслідкових зв`язків.
На думку методиста В. Сотниченка, виявлення причин історичної події відбувається за таким алгоритмом. Визначити: 1. Які труднощі характерні для вихідного етапу процесу; 2. Коли вони почали виникати; 3. Інтереси яких сил перетнулися; 4. Що стало об`єктом протистояння сил; 5. Коли, в якому напрямі почався процес розв`язання проблеми. [28, с.96]
Формування логічної компетентності учня відбувається під час аналізу, синтезу та узагальнення школярем історичної інформації; використання на уроці наукової термінології, розкритті внутрішніх мотивів дій, всебічній характеристиці учнями історичних постатей, створення політичних та історичних портретів, самостійного визначення учнями сутності, наслідків та значення історичних подій та явищ, проведення нескладних досліджень. [33, с.223]
Магістр