Метод проектів на уроках історії (ID:306682)

Одним із найважливіших завдань освіти ХХІ століття є виховання нового громадянина, національно свідомої, творчої, соціально активної, професійно компетентної особистості. На цьому наголошується у Державній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття») та Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст. Історія як навчальний предмет займає особливе місце у процесі формування різнобічної особистості. Вона «сприяє розвитку нових рис особистості, її активній інтеграції у демократичне суспільство, що розвивається, та розумінню його цінностей» [43, с. 16]. Проте лише знання історії вчителем унеможливлює підвищення пізнавального інтересу в учнів на уроці. Для цього йому потрібно володіти методами навчання і застосувати їх на практиці. Одним із них є метод проектів. Актуальність дослідження: обґрунтування основних умов, шляхів та форм впровадження в навчальний процес проектної діяльності, що навчить учнів на уроках вирішувати проблеми шляхом критичного мислення у процесі розв’язування задач; дасть можливість залучати до науково-дослідної та пошукової діяльності (МАН тощо), створити додаткову мотивацію до вивчення історії. Дана проблема не є новою у педагогічній науці. Так, особливості використання методу проектів розкрито у працях вітчизняних та зарубіжних науковців: З. Баженюк, В. Гузеєв, В. Кілпатрик, Е. Коллінгс, Дж. Пітт, Є. Полат, О. Рогачьова, Л. Сергеєва та ін. Окремі питання використання методу проектів на уроках історії відображено в дослідженнях О. Григор’євої, О. Косогової, О.Пометун, М. Чорної та ін. Проблема використання методу проектів характеризується розв’язанням суперечностей, які полягають в тому, що цей метод навчання дозволяє забезпечити зацікавленість, активність учнів, більш міцне засвоєння знань, але недостатньо обґрунтовані умови та технологія його використання у процесі навчання. Окрім цього, відсутність достатньої кількості матеріальної бази відносно використання методу проектів виключно на уроках історії призводить і до виникнення проблеми нерозуміння відмінностей між традиційною формою організації навчально-виховного процесу і проектною діяльністю. Часто під поняттям «проект» вчителі та учні розуміють лише дублювання потрібної інформації з одного ресурсу, забуваючи, що проектна діяльність орієнтована на дослідження якомога більшого числа закладених у ситуації можливостей, а не на проходження заздалегідь заданого (і відомого вчителю) шляху. Іншою суперечністю є не розрізнення суб’єктної та об’єктної позицій учня. Учитель має створити проблемну ситуацію для учня, проте не пропонувати йому шляхи її розв’язання, бо він опиниться в об’єктній позиції. Це є дуже важливим зокрема для вивчення певної історичної події, де учень має проявити свою суб’єктність, тобто висловити за допомогою проекту власне бачення даної проблеми. Все це вимагає глибокого і ґрунтовного вивчення проблеми використання вчителем методу проектів на уроках історії. Зазначене вище зумовило вибір теми нашого дослідження – «Метод проектів на уроках історії». Об’єктом дослідження є організація вивчення історії в школі із застосуванням методу проектів. Предметом дослідження є дидактичні умови, шляхи і форми застосування методу проектів на уроках історії. Мета дослідження полягає у визначенні на основі аналізу теоретичних основ та досвіду вчителів педагогічних умов ефективного та доцільного використання методу проектів при вивченні учнями історії. Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання: 1. Дослідити сутність основних базових понять дослідження. 2. Здійснити аналіз проблеми використання методу проектів на уроках історії в науковій педагогічній літературі. 3. Виділити та охарактеризувати етапи проектної технології. 4. Визначити ефективність використання проектного методу на уроках. 5. Виявити педагогічні умови, форми роботи вчителя, направлені на ефективне використання методу проектів на уроках історії.