Зразок роботи
ВСТУП
Проблема девіантності є однією з актуальних проблем нашого суспільства. Ріст масштабів злочинності, труднощі корекції девіантного поводження, наявність безлічі теоретичних концепцій обумовлюють особливий інтерес до вивчення цього явища. Погіршення соціальної ситуації призводить до збільшення кількості дітей, що живуть у винятково важких соціальних умовах.
Несприятливі фактори соціального оточення, які негативно впливають на психіку підлітків, сприяють формуванню загального психологічного типу девіанта, якому притаманні схожі особистісні характеристики, ціннісні орієнтації і мотиваційні установки. Практика показує, що тривалий час суспільство витрачало більше сили і ресурсів на боротьбу зі злочинністю, ніж на її попередження. Натомість зміни, які спостерігаємо в сучасних умовах (поступове визнання ефективності домінуючого впливу засобів профілактики в комплексному поєднанні з формами і засобами покарання), доведено ухвалою в Україні низки важливих державних документів: «Про затвердження комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей,їх соціальної реабілітації в суспільстві»; «Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності»; «Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки» та ін. (Конституція України. Прийнята ВР України 28 червня 1996 р. ).
Одним у розвитку особистості неповнолітніх є суїцидна поведінка. Вона розглядається як наслідок соціально-психологічної дезадаптації особистості в умовах мікросоціального конфлікту, що переживаються нею. Суїцидальна поведінка є однією з норм загально-поведінкових реакцій людини в екстремальних ситуаціях в цьому діапазоні діагностичних варіацій – від психічної норми до вираженої патології.
Важливим напрямом визначення асоціальності підлітків є аналіз психологічних особливостей девіантного підлітка. Ці особливості відносяться як до власне психологічних якостей суб’єкта (рівень агресії, характеристики емоційної і вольової сфери тощо), так і до, системи соціально педагогічних якостей (на спрямованість особистості, особливості комунікативного стилю, рівень конформності, приналежність до неформальних груп соціальної спрямованості). Хоча проблема девіантної поведінки широко досліджується філософами, правознавцями, психологами і педагогами, єдиного розуміння того, що таке девіантна поведінка немає.
Проблемою девіантної поведінки займалися такі дослідники як: В. Бобрицька, Т. Василькова, Ю. Василькова, К. Герман, Є. Єнісеєва, З. Зайцева, А. Зюбін, А. Капська, І. Кон, В. Корольов, В. Кудрявцева, В. Моргун, М. Тутушкіна, Л. Фрідман, А. Шевченко. Сучасні вчені стосовно неповнолітнього з різного роду відхиленнями в розвитку, що накладають своєрідний відбиток на поведінку, використовують терміни: «важкі діти»; «важкі підлітки», до категорії яких відносять дітей з відхиленнями в моральному розвитку, акцентуаціями характеру, з порушеннями в афективно-вольовій сфері, відхиленнями в поведінці; «аномальні діти», що мають відхилення від того, що є типовим або нормальним, але не включає патологічний стан, «дезадаптивні діти»; «діти, що живуть під спеціальною турботою»; діти «групи ризику»; «діти з порушеннями в афективній сфері». Однак названі терміни часто несуть однобічну інформацію: побутову, клінічну, юридичну. Оскільки єдиної практики вживання цих понять немає, часом не ясно, до якої категорії віднести дитину, що має ті або інші відхилення в поведінці (асоціальна, ненормативна, протиправна, злочинна поведінка). Більш правомірним є використання узагальнюючого терміна – «відхилення поведінки від норми», у будь-якому разі до тих пір, доки дитині не встановлено медичного діагнозу або не винесено юридичного вироку.
Але дана тема не повністю висвітлена вченими, тому потребує подальшого дослідження. Тому це сприяло вибору даної теми: «Соціологічні дослідження відхилень у поведінці в учнів підліткового віку».
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та практичне соціальне дослідження відхилень у поведінці в учнів підліткового віку. Відповідно до мети визначено завдання дослідження:
1. Проаналізувати літературні дані щодо формування девіантної поведінки.
2. Вивчити питання щодо анатомо-фізіологічного та психічного розвитку підлітків.
3. Підібрати методики щодо дослідження та проаналізувати умови формування девіантної поведінки у підлітків.
4. Узагальнити методи й форми щодо ефективності проведення профілактичної роботи.
Об’єкт дослідження: відхиленняв поведінці учнів підліткового віку.
Предмет дослідження: організація профілактичної роботи щодо відхилень в поведінці учнів підліткового віку.
Методи дослідження:
‒ теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури з обраної проблеми; порівняння, класифікація, конкретизація, систематизація, узагальнення.
‒ емпіричні: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності.
Структура курсової роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (24 найменувань), 14 додатків. Основний зміст курсової роботи викладено на 33 сторінках.