Сучасний учитель початкових класів – творчий суб’єкт професійної педагогічної діяльності (ID:539779)

Вступ Актуальність теми, визначається тим, що на початку ІІІ тисячоліття поглиблюються та прискорюються загальносвітові соціально-економічні, політичні, соціально-культурні процеси, які визначають розвиток людства на сучасному етапі його життєдіяльності. Глобальні суспільні зрушення мають систематичний, швидкий, незворотний характер. Вони обумовлені науково-технічним прогресом, швидкою інформатизацією, комп’ютеризацією та демократизацією суспільного життя. Умови життя, що змінюються, потребують не стільки пристосування до них, скільки розвитку особистості, збагачення людської індивідуальності згідно з тенденціями розвитку суспільства. ....... 1. Професійна компетентність учителя початкових класів «Сучасний педагог — це той, хто розкриває потенціал учнів, а не примушує їх вчити уроки» — Микола Скиба Сучасний учитель – це професіонал, який знаходиться в постійному творчому пошуку. Йому необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. Це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвинених професійних здібностей. Учитель сучасної школи повинен не просто вчити, він повинен формувати духовно інтелектуальну, творчу особистість, адаптовану до сучасних вимог, різнобічно розвинену, соціально зрілу, яка успішно засвоює ціннісний нормативний досвід поколінь, виробляючи свій власний досвід діяльності, творчості, спілкування. Також учитель повинен мати високу соціальну відповідальність, духовну культуру, бути інтелігентною та творчою особистістю. Значну увагу питанням професійної відповідальності учителя приділяв К. Д. Ушинський. Він переконливо доводив, що головна роль в школі належить учителю, якого не можуть замінити ніякі програми і навчальні плани, ніякі підручники і технічні засоби. Учителем одухотворяється пізнавальна діяльність дитини, він є джерелом живого знання і виховного впливу на учня. Саме на вчителя покладається відповідальність за пізнання дитячої душі: «Вихователям ми ввіряємо моральність і розум дітей наших, ввіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої вітчизни». Серед основних вимог до вчителя включаються й вимоги до професійної компетентності та особистісних якостей. Оволодіння педагогічною майстерністю доступно кожному педагогові за умови цілеспрямованої роботи над собою. Воно формується на основі практичного досвіду. Але не будь-який досвід стає джерелом професійної майстерності. Таким джерелом є тільки праця, осмислена з точки зору її суті, цілей і технології діяльності. Педагогічна майстерність – це сплав особово-ділових якостей і професійної компетентності вчителя. Продиктований потребами сьогоднішнього дня високий рівень вимог до освіти учнів початкових класів може бути реалізований тільки тоді, коли вчитель початкової школи буде високопрофесійним, компетентним фахівцем у своїй області. Такий фахівець повинен не лише сам мати фундаментальну освітню підготовку і володіти професійними знаннями і уміннями, що відповідають рівню сучасної психолого-педагогічної науки. Він повинен усвідомлювати цілі і значення своєї професійної праці в цілісній системі безперервної освіти, бути професійно мобільним, тобто гнучко реагувати на зміни соціальної ситуації розвитку школярів, опановувати нові психолого-педагогічні вимоги до педагогічного процесу і нові педагогічні технології. Це означає, що сучасний учитель початкових класів – це творчий суб’єкт професійної педагогічної діяльності. Оцінка професійної діяльності педагога в системі початкової освіти може здійснюватися з позиції різних підходів. Виділимо основні: • вимоги до особи вчителя як сучасного фахівця в області освіти; • специфічні вимоги до педагога початкових класів як вчителя і вихователя дітей молодшого шкільного віку; • система педагогічної культури вчителя З точки зору першого напряму виділяються дві складові – це компетентність і фундаментальність. Під компетентністю розуміються глибокі професійні знання і загальна ерудиція. Фундаментальність – це глибина знання наукових основ педагогічної діяльності. Другий напрям, специфічний для початкової школи, включає: ..... 2. Сучасний учитель – творчий суб’єкт професійної діяльності Сучасний педагог – це вже не гуру-транслятор нових знань. Це фактично наставник, який вміє організувати процес пізнання учнів. Не просто процес навчання чогось, а саме процес пізнання, який включає висування гіпотез. Учень повинен вчитися ставити запитання і проявляти свій інтерес та допитливість. Сучасний учитель – творчий учитель – це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей учнів. Творчість є необхідною складовою праці учителя. Без неї неможливий педагогічний процес. Специфічна за своєю суттю творчість педагога має багато спільного не тільки з художнім, але й із науковим. Учитель дає науковим фактам, гіпотезам, теоріям якби нове життя, відкриваючи їм шляхи до розуму і серця своїх учнів. Творчість – необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку і розкриття як особистості. Творчість, розвиваючи здібності, формує педагогічну талановитість учителя. У сучасній психолого-педагогічній літературі поняття педагогічної творчості трактується по-різному. В.І. Андрєєв розглядає поняття педагогіки творчості як «науки про педагогічну систему двох діалектично зумовлених видів людської діяльності: педагогічного виховання та самовиховання особистості в різних видах творчої діяльності і спілкування з метою всебічного та гармонійного розвитку творчих здібностей як окремої особистості, так і творчих колективів». В.С. Шубинський визначає педагогіку творчості як особливу галузь педагогічної науки, яка займається виявленням закономірностей формування творчої особистості. Л.І. Рувинський дає визначення педагогічній творчості як пошуку вчителем нових рішень, постановки нових завдань, застосування нестандартних прийомів діяльності. Таким чином, мета педагогічної творчості учителя початкових класів полягає у створенні сприятливих психолого-педагогічних умов для розвитку потенційних можливостей кожного учня в навчально-виховному процесі. Ефективність розвитку дитини значною мірою визначатиметься освітнім середовищем, скоординованою діяльністю всіх суб'єктів, причетних до її виховання. Отже, педагогічна творчість учителя – це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток потенційних можливостей кожного учня у навчально-виховному процесі для якої притаманні:  виникнення протиріччя, проблемної ситуації;  наявність об'єктивних (соціальні, матеріальні) і суб'єктивних (знання, уміння, особистісні якості, мотивація, творчі здібності) умов для творчості;  об'єктивна чи суб'єктивна новизна й оригінальність процесу та результату;  соціальна та особиста вага і прогресивність (педагогічна творчість учителя робить певний внесок у розвиток суспільства та особистості). У результаті аналізу наукових праць ряду дослідників, виділяємо такі специфічні риси педагогічної творчості вчителя:  співтворчий характер щодо суб'єкта-об'єкта педагогічної діяльності;  можливість суб'єктивної новизни й оригінальності процесу і результату;  обмеженість творчої діяльності педагога часом;  вплив на педагогічну творчість учителя багатьох факторів, які важко передбачити.