Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. На сучасному етапі модернізації дошкільної освіти важливим завданням є формування творчої особистості дитини та розвиток її творчих здібностей. Без виховання естетично освічених людей, вміння розуміти і цінувати мистецтво, без пробудження у дітей творчого початку неможливе становлення цілісної, гармонійно розвиненої і творчо активної особистості.
Оскільки Україна перебуває на шляху становлення, то відповідно і потребує освічених громадян, креативних особистостей, здатних творчо підходити до вирішення будь-яких проблем. Перед навчальними закладами всіх рівнів постає важливе завдання: сприяти тому, щоб кожна дитина в майбутньому стала не просто пасивним членом суспільства, а інтелектуальною, ініціативною, творчою, суспільно корисною особистістю.
Зокрема, у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні вагоме значення надається розвитку творчих здібностей задля всебічного гармонійного розвитку особистості дошкільників. Результатом оволодіння дитиною мистецькою діяльністю є усвідомлення себе активним суб'єктом творчості, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до рукотворного світу. Показник творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку визначається рівнем розвитку естетичного сприймання об'єктів та явищ, умінням працювати з різними матеріалами, використовувати різні техніки, добирати відповідні засоби реалізації задуму, виявляти творчу уяву, естетичну чутливість, емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього.
Проблема розвитку людських здібностей викликала величезний інтерес людей у всі часи. Однак в минулому у суспільства не виникало особливої потреби у розвитку творчості. Таланти з'являлися самі собою, стихійно створювали шедеври літератури і мистецтва, робили наукові відкриття, винаходи, задовольняючи тим самим потреби людської культури, що розвивалась. У наш час ситуація докорінно змінилася. Життя в епоху науково-технічного прогресу стає усе різноманітнішим і складнішим. Воно вимагає від людини не шаблонних, звичних дій, а рухливості, гнучкості мислення, швидкої орієнтації й адаптації до нових умов, творчого підходу до вирішення великих і малих проблем. Якщо врахувати той факт, що частка розумової праці майже у всіх професіях постійно зростає, а вся велика частина виконавчої діяльності перекладається на машини, то стає очевидним, що творчі здібності людини необхідно визнати найбільшою частиною її інтелекту, а завдання розвитку - однієї з найважливіших задач у вихованні сучасної людини. Адже всі культурні цінності, накопичені людством - результат творчої діяльності людей і те, наскільки просунеться вперед людське суспільство у майбутньому, буде визначатися творчим потенціалом підростаючого покоління.
Особливості аналізу проблеми розвитку творчих здібностей визначаються тим змістом, який вкладається в це поняття. Дуже часто у повсякденній свідомості творчі здібності ототожнюються зі здібностями до різних видів художньої діяльності, складати вірші, писати музику і тощо. Але творчі здібності дітей дошкільного віку цим не вичерпуються. Це поняття тісно пов'язане з поняттям «творчість», «творча діяльність». Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність людини, у результаті якої створюється щось нове - будь це предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, чи переживання, що відбивають нове відношення до дійсності. А відтак, творчі здібності - це індивідуальні особливості, якості людини, що визначають успішність виконання нею творчої діяльності різного роду. Тому елемент творчості може бути присутнім у будь-якому виді людської діяльності, і справедливо говорити не тільки про художні творчі здібності, але й про технічні творчі здібності, про математичні творчі здібності і т. д.
Інтерес до проблеми розкриття механізмів творчості в усьому цивілізованому світі надзвичайно великий. Раннє виявлення, навчання й виховання обдарованих і творчих дітей є актуальним завданням освіти. На даний момент світовою психологією були здійснені фундаментальні дослідження з вивчення механізмів творчості.
Творчість — це завжди творення нового оригінального продукту. Повноцінну творчу діяльність може здійснювати людина, що володіє оптимально розвиненим загальним інтелектом. Оптимальний інтелектуально-мотиваційний розвиток — необхідна умова успіху творчої діяльності. Так, Д. Богоявленська розглядає творчість як особистісну рису, в основі якої лежить прагнення, не стимульоване ззовні, виходити за рамки даного завдання, тобто мова йде про вияв внутрішньої пізнавальної мотивації. Для творчої особистості властива орієнтація не на результат, а на процес; характерне пізнання заради пізнання. Якщо пізнавальна діяльність мотивована іншими потребами - матеріальним добробутом, самоствердженням, схваленням тощо, то пізнавальна активність припиняється після досягнення результату.
Творча особистість - це досить рідкісний продукт біологічної і соціальної взаємодії. Потрібно уважно ставитися до оточуючих нас юних талантів, щоб вчасно підтримати і розвивати те, що в людині закладено природою. Знання основних механізмів творчості дасть змогу педагогам грамотно організовувати навчально - виховний процес з метою розвитку творчої обдарованості.
Основними характеристиками творчого процесу, на погляд більшості науковців, є: з одного боку, здатність по-новому побачити стандартну ситуацію, а з іншого боку, - мати здатність вирішити проблему нетрадиційним способом. Тому механізми творчості повинні розподілятися на дві групи: механізми, що забезпечують оригінальне сприйняття реальності, і механізми, що забезпечують процес нестандартного вирішення проблеми. Ці дві групи механізмів можуть бути представлені спільно в одній людині, а можуть існувати незалежно одне від одного. Таким чином, можна розрізняти людей з оригінальним баченням і людей з оригінальними рішеннями.
Коли ми намагаємося зрозуміти і пояснити, чому різні люди, обставинами життя поставлені в однакові чи приблизно однакові умови, досягають різних успіхів, ми звертаємося до поняття здібності, думаючи, що різницю в успіхах можна цілком задовільно пояснити саме цим. Це ж поняття використовується нами тоді, коли потрібно усвідомити, чому одні люди швидше і краще, ніж інші, засвоюють знання, уміння і навички. Що ж таке здібності?
1. Здібності - властивості душі людини, що розуміють як сукупність усіляких психічних процесів і станів. Це найбільш широке і саме старе з наявних визначень здібностей, яким в даний час практично вже не користуються психологи.
2. Здібності - високий рівень розвитку загальних і спеціальних знань, умінь і навичок, що забезпечують успішне виконання людиною різних видів діяльності. Дане визначення з'явилося і було прийнято в психології ХУІП-ХІХ ст. і використовується в наш час.
3. Здібності - те, що не зводиться до знань, умінь і навичок, але пояснює (забезпечує) їхнє швидке придбання, закріплення й ефективне використання на практиці. Це сучасне визначення, що є найбільш поширеним. Воно разом з тим є найбільш вузьким і найбільш точним із усіх трьох.
Аналіз наукових праць засвідчує, що проблема розвитку творчих здібностей має комплексний характер і є досить актуальною на сучасному етапі модернізації дошкільної освіти та соціально вагомою, що і зумовило вибір теми курсової роботи: «Розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку».
Об'єкт дослідження: процес розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження: розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати особливості розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати психолого-педагогічні засади розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.
2. Визначити методи та прийоми діагностики творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.
3. Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.
4. Розкрити роль педагога в організації різних видів художньої діяльності з метою розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез,індукція, дедукція, порівняння, класифікація; емпіричні: спостереження, бесіди, аналіз творчих робіт дітей; методи обробки та інтерпретація результатів дослідження.