Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблема навчання математики в наш час набуває дедалі більшого значення. Це пояснюється насамперед бурхливим розвитком математичної науки у зв'язку з проникненням її у найрізноманітніші галузі знань.
Підвищення рівня творчої активності, проблеми автоматизації виробництва, моделювання на електронно-обчислювальних машинах тощо передбачають наявність у працівників більшості сучасних професій досить розвиненого вміння чітко й послідовно аналізувати процеси, що вивчаються. Тому навчання в дитячому садку спрямоване насамперед на виховання у дітей звички до повноцінної логічної аргументації всього, що нас оточує.
Природно, що основою пізнання є чуттєве сприйняття, набуте з досвіду та спостережень. У процесі чуттєвого пізнання формуються уявлення :- образи предметів, їхніх ознак, відношень. Так, оперуючи різноманітними множинами (предметами, іграшками, картинками, геометричними фігурами), діти вчаться встановлювати рівність і нерівність множин, називати кількість словами: більше, менше, порівну. Порівняння конкретних множин готує дітей до засвоєння в майбутньому поняття числа. Саме операції з множинами є тією основою, до якої звертаються діти не лише в дитячому садку, а й протягом наступних років навчання у школі. Уявлення про множину формують у дітей основи розуміння абстрактного числа, закономірностей натурального ряду чисел. Хоча поняття натурального числа, а також геометричної фігури, розміру, частини та цілого абстрактні, все ж вони відображають зв'язки і відношення, властиві предметам навколишньої дійсності.
Доведено, що ознайомлення дітей з різними видами математичної діяльності в процесі цілеспрямованого навчання орієнтує їх на усвідомлення зв'язків та відношень.
Під математичним розвитком дошкільнят слід розуміти якісні зміни у формах пізнавальної діяльності дитини, які складаються внаслідок формування елементарних математичних уявлень і зв'язаних з ними логічних операцій. Аналіз наукових досліджень (Г. М. Леушиної, Н. І. Непомнящої, А. А. Столяр та інших) педагогічного досвіду з навчання дошкільнят математики переконує в тому, що раціонально побудоване, воно сприяє загальному розумовому розвитку дітей. Раціонально побудоване - це своєчасне, доцільно відповідне віку та інтересам дитини навчання. Крім того, важливе значення має педагогічне керівництво з боку дорослого (вихователя чи батьків). Діти дістають елементарні уявлення про множину, число, відношення розмірів, про найпростіші геометричні фігури, вчаться орієнтуватись у часі та просторі. Вони оволодівають лічбою та вимірюванням лінійних і об'ємних розмірів за допомогою умовної міри, встановлюють кількісні відношення між числами - цілим і частиною. У математичній підготовці дітей, розвитку елементарних математичних уявлень важливу роль відіграє навчання вимірювання як початкового способу пізнання кількісної характеристики довкілля. Це дає змогу дошкільнятам користуватися не звичайними, а умовними мірами при вимірюванні сипких, рідких та інших речовин. Водночас у дітей розвиваються навички вимірювання на око, що дуже важливо для їхнього сенсорного розвитку.
Під впливом систематичного навчання математики діти оволодівають спеціальною термінологією: назвами чисел, геометричних фігур (коло, квадрат, трикутник, ромб), елементів фігур (сторона, вершина), обчислювальних дій (додавання, віднімання, порівняння) тощо. Проте не рекомендується у роботі з дітьми вживати такі слова-тер-міни. як натуральний ряд, сукупність, структура, елементи множини.
Заняття з математики набувають особливого значення у зв'язку з розвитком у дітей пізнавальних інтересів,, уміння виявляти вольові зусилля в процесі розв'язування математичних задач.
Навчальні завдання на занятті розв'язуються в поєднанні з виховними. Так, вихователь навчає дітей бути організованими, самостійними, уважно слухати, виконувати, завдання.
Заняття з математики дисциплінують дітей, сприяють формуванню у них цілеспрямованості, організованості й відповідальності. Отже, навчання математики з раннього віку сприяє всебічному розвитку дітей.
З перших років життя дитина стикається з вирішенням різноманітних задач: вибір друзів, іграшок, співвідношення кількості членів сім’ї з кількістю столових приладів. Комп’ютери, інтерактивні іграшки, мобільні телефони, відеофільми, вільний доступ до телевізора - всі ці явища стали повсякденними атрибутами життя дітей.
У зв’язку з цим, в останнє десятиріччя педагоги все частіше звертають увагу на формування елементарних математичних уявлень у системі педагогічних наук, зокрема на вміння сучасних дошкільнят розв’язувати арифметичні задачі.
Виступаючи в ролі конкретного матеріалу для формування знань, завдання дають можливість поєднати теорію з практикою, зміст навчання з реальним життям дитини. На цьому наголошують такі відомі педагоги як Г. В. Белошиста, Л. І. Зайцева, Т. В. Коваленко, Г. М. Леушина, А. А. Столяр, К. Й. Щербакова.
Крім того, при роботі над арифметичними задачами, діти вчаться розуміти зміст арифметичних дій, встановлювати зв’язок між математичними компонентами, оперувати математичними відношеннями («більше на ...», « менше на...»), з’ясовують взаємозв’язок між частинами і цілими.
Досвід навчання свідчить про те, що розвиток логічного мислення у дошкільників найбільшою мірою відповідає вивченню початкової математики. Для математичного стилю мислення характерні чіткість, стислість, розчленованість, точність і логічна послідовність міркувань, уміння користуватися-символікою. У зв'язку з цим перебудовано зміст навчання математики в школі та дитячому садку. Тому тема даного дослідження є актуальною.
Об'єкт дослідження: формування вмінь і навичок розв’язування арифметичних задач у дітей старшого дошкільного віку в процесі пізнавально-ігрової діяльності.
Предмет дослідження: процес формування вмінь і навичок розв’язування арифметичних задач у процесі пізнавально-ігрової діяльності..
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і практично дослідити особливості формування вмінь і навичок розв’язування арифметичних задач у дітей старшого дошкільного віку в процесі пізнавально-ігрової діяльності.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати психолого-педагогічні засади формування вмінь і навичок розв’язування арифметичних задач у дітей старшого дошкільного віку.
2. Визначити методи та прийоми діагностики рівня сформованості вмінь і навичок розв’язування математичних задач у дітей старшого дошкільного віку.
3. Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування вмінь і навичок розв’язування арифметичних задач.
4. Розкрити роль педагога в організації пізнавально-ігрової діяльності, направленої на формування вмінь і навичок розв’язування арифметичних задач.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез, індукція, дедукція, порівняння, класифікація; емпіричні: спостереження, бесіди, аналіз творчих робіт дітей; методи обробки та інтерпретація результатів дослідження.
Магістр